УХВАЛА
11 серпня 2026 р. Справа № 520/433/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бегунца А.О.,
Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року по справі № 520/433/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК.КІНГ»
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК.КІНГ» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга через підсистему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.26 року по справі № 520/433/26, апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" - 24.07.26. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.26 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року по справі № 520/433/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК.КІНГ» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин. Роз`яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно довідок про доставку електронного листа Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано копію ухвали за результатом розгляду клопотання 30.07.26 о 19:44 та про залишення апеляційної скарги без руху 30.07.26 о 19:50 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
06 серпня 2026 року від Головного управління ДПС у Харківській області на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.26 надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.26 по справі №520/433/26.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що первісну апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області подано у межах установленого процесуального строку. Однак у зв`язку з недостатнім фінансуванням вона подана без сплати судового збору та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.26 повернута. Після надходження фінансування судовий збір сплачено в повному обсязі відповідно до платіжної інструкції від 22.07.2026, а вже 24.07.2026, тобто фактично невідкладно після усунення обставин, що стали підставою для повернення апеляційної скарги, її подано повторно.
Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області протягом усього часу вживало необхідних заходів для реалізації права на апеляційне оскарження, а повторне звернення здійснено без суттєвих затримок та зайвого зволікання. ГУ ДПС у Харківській області здійснює діяльність у місті Харкові, яке зазнає систематичних ракетних та артилерійських обстрілів. В умовах воєнного стану робота органу ускладнена пошкодженням адміністративної та комп`ютерної інфраструктури, перебоями електропостачання та доступу до мережі Інтернет, скороченням кадрового ресурсу та значним службовим навантаженням. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України процесуальний строк, пропущений з поважних причин, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
З огляду на те, що первісна апеляційна скарга подана своєчасно, а після усунення причин її повернення ГУ ДПС у Харківській області протягом двох днів сплатило судовий збір та повторно подало апеляційну скаргу, відсутні ознаки недбалості чи зловживання процесуальними правами. Зазначене свідчить про реальний намір ГУ ДПС у Харківській області реалізувати право на апеляційне оскарження та вчинення ним усіх залежних від нього дій для своєчасного повторного звернення до суду.
Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у Харківській області просить суд визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити ГУ ДПС у Харківській області строк на подання апеляційної скарги.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегія суддів зазначає, що вперше подану Головним управлінням ДПС у Харківській області апеляційну скаргу залишено без руху ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.26 у зв`язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням надано податковому органу десятидений строк для усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.26 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору - відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.26 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.26 по справі №520/433/26 повернуто скаржнику.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.26 отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області 21.05.26 о 18:14, що підтверджується довідкою Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Вдруге, через підсистему "Електронний суд", подано апеляційну скаргу 24.07.26, через два місяці після отримання ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, при цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
Жодних інших обґрунтувань, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт не наводить.
В постанові Верховного Суду від 24.07.2023 р. у справі № 200/3692/21, судом касаційної інстанції висловлену правову позицію, що зважаючи на зміст викладених у цій постанові Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, колегія суддів вважає, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Так, першочерговою обставиною, яка зумовила залишення вперше подану апеляційну скаргу без руху, була несплата апелянтом судового збору і як наслідок, у зв`язку з неусуненням вказаних недоліків, спричинило повернення апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.26.
Вдруге, відповідач подав апеляційну скаргу 24.07.26, тобто через два місяці після отримання ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, та надав платіжну інструкцію №4715 про оплату судового збору.
Будь-яких доказів щодо неможливості вчасної сплати судового збору та надання платіжного доручення на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.26, не надано, а апеляційну скаргу вдруге подано не упродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок чи зайвих зволікань.
Твердження відповідача про наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення судова колегія у розрізі спірних правовідносин вважає помилковим.
Так, обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Також колегія судді зазначає, що наведені в клопотанні про поновлення строку доводи, яке надано на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху обставини є ідентичними тим, що вже зазначалися в клопотанні, що заявлялося при поданні апеляційної скарги та з приводу цих обставин судом вже надано оцінку щодо їх необґрунтованості.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.26 по справі № 520/433/26, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року по справі № 520/433/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК.КІНГ» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова