Справа № 167/687/26
Номер провадження 2/167/677/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2026 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Шептицької Н.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Матвійчук л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
в с т а н о в и в:
1. Стислий виклад позовних вимог.
01.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що з 30.12.2023 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем і від спільного подружнього життя народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею.
На даний час позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а відповідач проживає окремо і у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, хоча є працездатним, має задовільний стан здоров`я, немає інших дітей чи інших осіб на утриманні і працює у ГУ ДСНС України у Волинській області.
Просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
2. Рух справи в суді.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 11).
З ЄДДР встановлено місце реєстрації сторін (ас 12,13), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно ч.1 ст.27, ч.1 ст.28 ЦПК України.
Ухвалою головуючого судді від 05.06.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі і постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано інформацію про доходи сторін від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (ас 14-16).
22.06.2026 року до суду від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області надійшла інформація про доходи сторін (ас 24-26).
Ухвалою суду від 06.07.2026 року розгляд справи відкладено (ас 29-30).
Сторони, які були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи (ас 34, 35), в судове засідання не з`явилися.
13.07.2026 року позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує і просить задовольнити (ас 36).
02.07.2026 року відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає в повному обсязі (ас 27).
Суд ухвалив: розгляд справи проводити у відсутності сторін, згідно ч.1 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття рішення у цій справі є 12.08.2026 року - дата складення повного судового рішення.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.
В судовому засіданні, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються вимоги позовної заяви, суд установив таке.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.12.2023 року і від спільного подружнього життя народилася донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем.
Дані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.12.2023 року (ас 3), копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 17.07.2024 року (ас 4), витягом з реєстру територіальної громади №2024/008721082 від 23.07.2024 року (ас 5), копією паспорта ОСОБА_1 (ас 6), копією картки платників податків ОСОБА_1 (ас 7), витягом з реєстру територіальної громади №2024/000558320 від 17.01.2024 року (ас 8), копією паспорта ОСОБА_2 (ас 9).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на даний час позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а відповідач проживає окремо і у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, хоча є працездатним, має задовільний стан здоров`я, немає інших дітей чи інших осіб на утриманні і працює у ГУ ДСНС України у Волинській області, що також підтверджується повідомленням від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (ас 25).
4. Зміст спірних правовідносин.
Судом установлено, що між сторонами існує спір щодо участі відповідача в утриманні малолітньої дитини.
5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Статтею 183 СК України визначено розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, який може бути стягнутий на утримання неповнолітньої дитини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При цьому, добровільна сплата одним із батьків аліментів на дитину у період до ухвалення рішення про стягнення аліментів не свідчить про відсутність у нього аліментних зобов`язань.
6. Висновки суду.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності, а саме: наявність у сторін малолітньої дитини, яка проживає з позивачем і дохід якої не дозволяє забезпечити належний матеріальний рівень життєдіяльності доньки, а відповідач проживає окремо і у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, то суд доходить висновку, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини у частці від його заробітку (доходу).
Також, згідно абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін, а також визнання позову відповідачем, який є працездатним, немає інших дітей чи інших осіб на утриманні і працює у ГУ ДСНС України у Волинській області
Таким чином, проаналізувавши письмові докази в їх сукупності, виходячи із засад розумності, справедливості, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, і визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, особу відповідача, який є чоловіком працездатного віку, не інвалід, на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків немає, а також те, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частки від його доходів є підставними і підлягають до задоволення.
На думку суду, такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним та обтяжливим для відповідача, і є достатнім для забезпечення розумних потреб малолітньої дитини та відповідає принципу рівноправності обов`язків обох батьків по утриманню неповнолітніх дітей.
На підставі ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача слід стягнути у дохід держави судові витрати.
Керуючись статтями 13, 19, 81, 89, 141, 223, 247, 263-265, 268, 274-279, 430 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 12.08.2026 року.
Головуючий суддя Шептицька Н.В.