КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№22-ц/824/13265/2026
Унікальний №753/20683/25
УХВАЛА
11 серпня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П. перевірив на відповідність вимогам ст.ст. 354-356 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
установив:
рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2026 року задоволено зазначений вище позов.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його у апеляційному порядку.
Проте, апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було ухвалене 08 травня 2026 року.
В апеляційній скарзі, поданій 09 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що оскаржуване рішення надійшло до його електронного кабінету 09 травня 2026 року.
Вищезазначене також підтверджується матеріалами справи.
У зв`язку з цим, враховуючи вимоги ст. 354 ЦПК України, апеляційну скаргу слід було подати не пізніше 08 червня 2026 року.
Проте, апеляційну скаргу було подано 09 червня 2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Отже, апеляційна скарга повинна була бути подана не пізніше 08 червня 2026 року, однак апелянтом не зазначено об`єктивних причин, які завадили йому це зробити.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, апелянту слід зазначити поважні причини пропуску строку для подання апеляційної скарги на зазначене судове рішення, а саме неможливості подання апеляційної скарги у строк не пізніше 08 червня 2026 року, тобто протягом 30 днів з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Окрім цього, апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Таким чином, апелянту необхідно протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, або надати копію апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи для направлення їх особам, які беруть участь у справі апеляційним судом.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України у апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Однак апеляційна скарга не містить таких відомостей, а відтак апелянтові необхідно виконати вимоги п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України та зазначити, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України у апеляційній скарзі має бути зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Однак апеляційна скарга не містить таких відомостей, а відтак апелянтові необхідно виконати вимоги п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України та зазначити нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2026 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.
Неусунення недоліків є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.П. Приходько