ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 420/40599/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,
суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 усіх складових щомісячного грошового забезпечення за періоди проходження військової служби з 01.06.2022 по 11.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025 у відповідності до чинних у ці періоди редакцій пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату усіх складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди проходження військової служби з 01.06.2022 по 11.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (у 2022 році - 2 481 грн, у 2023 році - 2684 грн, у 2025 році - 3028 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до чинної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , розрахованих за періоди проходження військової служби з 01.06.2022 по 11.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 та 2025 роки, одноразової грошової виплати у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023 та 2025 роки, всупереч чинній редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, або у розмірі 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розрахованих за період проходження служби з 01.06.2022 по 11.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 та 2025 роки, одноразової грошової виплати у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023 та 2025 роки, у відповідності до чинної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (у 2022 році - 2 481 грн, у 2023 році - 2684 грн, у 2025 році - 3028 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки із врахуванням постанови Верховного Суду у справі №240/32125/23 додаткової винагороди, що виплачувалась у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки із врахуванням постанови Верховного Суду у справі №240/32125/23 додаткової винагороди, що виплачувалась у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем за спірний період неправильно встановлено розмір грошового забезпечення і, відповідно, проведена виплата у неналежному розмірі. Також зазначає, що при виплаті компенсації за невикористану відпустку відповідачем не включено до розрахунку додаткову винагороду, встановлену постановою КМУ №168.
Як стверджував позивач, розрахунок його грошового забезпечення за вказаний період мав бути визначений, виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі-Постанова №704).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.06.2022 по 11.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.06.2022 по 11.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025 грошове забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі №420/40599/25 частково, а саме щодо:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- зобов`язання Військовій частині НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Також, апелянт просить ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог, а саме у: - визнанні протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; - зобов`язанні Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
За твердженням апелянта, рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції було помилково враховано правові позиції Верховного Суду, які викладені у постанові від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, від 07 листопада 2024 року в справі №240/23909/23, від 19 грудня 2024 року в справі №580/3483/24, від 14 січня 2025 року у справі № 240/31245/23, а також не застосовано актуальну редакцію п. 6 розділу 31 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (з наступними змінами) (далі - Порядок 260), адже 15 січня 2025 року Міністерство оборони України своїм наказом № 23 (який набрав чинності 25 лютого 2025 року) вніс зміни до п. 6 розділу 31 Порядку 260, а саме: «після слів «щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» доповнити словами «крім винагород», чим заборонив враховувати винагороди в тому числі і додаткову винагороду та одноразову винагороду на період дії воєнного стану у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року - без змін.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року, справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволених вимог щодо перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати у частині, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у період з 15.04.2022 по 11.08.2025 позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягами з наказів від 15.04.2022, від 11.08.2025 № 236, копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно із відомостями витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2025 № 236 (по стройовій частині) позивачу призначено до виплати: грошову компенсацію за невикористані 20 (двадцять) діб щорічної основної відпустки за 2022 рік; грошову компенсацію за невикористані 10 (десять) діб щорічної основної відпустки за 2023 рік; грошову компенсацію за невикористані 26 (двадцять шість діб щорічної основної відпустки за 2024 рік; грошову компенсацію за не використані 3 (три) доби щорічної основної відпустки за 2025 рік.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо не включення до складу грошового забезпечення при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення оскаржуваної частини позовних вимог суд першої інстанції вказав, щодо умов обчислення розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні відпусток, Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23 зазначив, що, на відміну від правил обчислення допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260 не забороняє враховувати винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації. Згідно з цією нормою до розрахунку включаються всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою. Суд першої інстанції виснував, що відповідач був зобов`язаний врахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням, враховуючи, що додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення і, за довідкою військової частини, виплачувалася позивачу з квітня 2022 року по лютий 2023 року, ця винагорода включається до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилами ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
За змістом ч. 1 ст. 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (абзац третій пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В пункті 3 постанови № 704 зазначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком № 260 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану, допомоги.
Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 встановлено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Отже, розрахунковою величиною для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовця є його місячне грошове забезпечення.
Спірним питанням у даній справі є включення до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовця додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, для обчислення грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168, в пункті 1 якої (на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2024 у справі № 580/9551/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачив, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. При цьому, в Академічному тлумачному словнику слово «постійний» визначається, зокрема, як: який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Таким чином, у наведеній справі Верховний Суд зазначив, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.04.2026 у справі № 420/39934/24, від 12.02.2026 у справі № 420/77/25 «….Разом з тим, з урахуванням правової природи такої додаткової винагороди, механізму та умов її виплати, слід зазначити, що дані виплати встановлені на період дії воєнного стану військовослужбовцям, втім за умови виконання певних бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
Наведене свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Отже, така додаткова винагорода не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки військовослужбовцю.».
Повертаючись до обставин даної справи колегія суддів наголошує на тому, що попередня редакція пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 (до внесення змін наказом Міністерства оборони України від 15.01.2025 № 23, який набрав чинності 25.02.2025) не містила виключення щодо складових грошового забезпечення які застосовуються при обчисленні компенсації за невикористані дні відпустки.
Однак, з 25.02.2025 Порядком № 260 встановлено пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Надаючи оцінку доводам відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та оскаржуваному судовому рішенню, колегія суддів звертає увагу на те, що правові висновки Верховного Суду викладені у постановах по справах № 240/32125/23, № 240/23909/23, № 240/12225/23 та № 580/3483/24 сформовані під час чинності попередньої редакції пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260, де не було встановлено заборон врахування винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації.
При цьому, у зазначених справах позивачі були виключені зі списків особового складу органів ЗСУ до лютого 2025 року, тобто до внесення наказом Міністерства оборони України від 15.01.2025 № 23, який набрав чинності 25.02.2025 змін до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260
Водночас, з урахуванням зміни нормативно-правового регулювання та необхідності застосування судом норми пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме 11.08.2025, день виключення позивача зі списків особового складу та проведення розрахунку з ним шляхом нарахування компенсації за невикористані дні відпустки, колегія суддів зазначає, що нормами означеного пункту встановлено пряму заборону щодо виключення винагороди до категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для перерахунку і виплати грошової компенсації позивачу за невикористані дні оплачуваних відпусток, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Отже, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині позову та наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 .
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що грошова винагорода, встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, що виплачувалась позивачу має враховуватися в загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток, за наявності законодавчої заборони врахування винагород при обчисленні компенсації за невикористані дні відпустки.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову у цій частині позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року в частині задоволених вимог:
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених вимог.
Судова колегія відзначає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року в частині позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.06.2022 по 11.05.2023 та з 18.06.2025 по 11.08.2025 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 та в частині позовних вимог, у задоволені яких було відмовлено, учасниками справи не оскаржується.
Судові витрати перерозподілу не підлягають, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору та сплату такого не здійснював.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року по справі № 40599/25 скасувати в частині задоволених вимог:
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін