Постанова № 138929435 у справі № 580/14104/25 від 11.08.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/14104/25 Суддя першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.06.2025 № 231250002861 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», врахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди трудової діяльності згідно трудової книжки від 26.05.1988 серії НОМЕР_1 , а саме: 30.05.1988 по 24.08.1988, з 12.06.1989 по 27.02.1998, з 01.03.1998 по 13.06.1999, з 13.06.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з наявністю відповідного стажу та досягненням відповідного віку, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні їй пенсії, що зумовило звернення до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.06.2025 № 231250002861 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за Списком № 2 періоди трудової діяльності згідно з записами трудової книжки від 26.05.1988 серії НОМЕР_1 , а саме: з 30.05.1988 по 24.08.1988, з 12.06.1989 по 27.02.1998, з 01.03.1998 по 13.06.1999, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.06.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за № 110, згідно яких якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Апелянт зазначив, що до пільгового стажу роботи по Списку №2 не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою від 26.05.1988 НОМЕР_1 , оскільки довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачена пунктом 20 Порядку №637, не надана. Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутнє.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Також судом продовжено строк розгляду справи на більш розумний термін.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта НОМЕР_3 .

Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 26.05.1988 позивач працювала на таких посадах, зокрема:

- 30.05.1988 прийнята тимчасовим учнем машиніста насосних установок у енерго-механічну службу Шахти «Новомиргородська» (наказ від 25.05.1988 № 109-к);

- 25.08.1988 переведена бухгалтером матеріального відділу (наказ від 24.08.1988 № 180-к);

- 12.06.1989 переведена учнем рукоятника-сигналіста на ділянку шахтного рейкового транспорту (наказ від 16.06.1989 № 138-к);

- 18.10.1989 встановлено 2-й розряду професії рукоятника-сигналіста (наказ від 18.10.1989 № 249К);

- 04.04.1991 у зв`язку із вступом в силу нового закону про пенсії професія рукоятника-сигналіста перейменовано у стволову шахтної поверхні 2 розряду (наказ від 17.11.1992 № 176);

- 03.04.1995 ділянку внутрішньо шахтного рейкового транспорту перейменовано у ділянку внутрішньо шахтного транспорту (наказ від 03.04.1995 № 81);

- 27.02.1998 звільнена з посади за переведенням до Державного підприємства «Ватутінський будівельний комбінат» відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (наказ від 16.04.1998 № 12к);

- 01.03.1998 прийнята стволового поверхні 2-го розряду у відділ головного механіка шахти «Новомиргородська» для виконання фізичних обсягів робіт по ліквідації шахти по переводу з ДП шахта «Новомиргородська» (наказ від 03.03.1998 № 20к);

Державне підприємство «Ватутінський будівельний комбінат» реорганізовано в Державне підприємство «ВАТУТІНВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ» (наказ Міністра вугільної промисловості України від 15.01.1999 № 18);

- 01.02.1999 дільниця перейменована в дільницю по ліквідації шахти (наказ від 11.02.1999 № 42);

- 01.06.1999 звільнена в зв`язку з зменшенням обсягу роботи по ліквідації шахти «Новомиргородська» відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (наказ від 26.05.1999 № 54к);

Змінено запис щодо звільнення з роботи з 01.06.1999 (наказ від 16.06.1999 № 63к);

- 13.06.1999 звільнена в зв`язку з зменшенням обсягу роботи по ліквідації шахти «Новомиргородська» відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (наказ від 16.06.1999 № 63к).

Відповідно до архівної довідки від 05.05.2025 № 212, виданої Новомиргородським міським архівом Новомиргородської міської ради у документах архівного фонду шахта «Новомиргородська» виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Кіровоградської області у наказах з кадрових питань (особового складу) є такі відомості про стаж роботи на ОСОБА_2 (мовою оригіналу):

наказом від 25.05.1988 № 109-К: «принять на шахту … 2. ОСОБА_3 /таб. 1555/ временно, на время декретного отпуска, учеником машиниста насосных установок с 30.05.1988 с 3-х дн. обучением по ТБ»;

наказом від 24.08.1988 № 180-К: «перевести …7.2 ОСОБА_3 /таб. № 1555/ ученика машиниста насосных установок энерго-механической службы - бухгалтером материального отдела с 25.08.1988»;

наказом від 16.06.1989 № 138-К: «перевести … 2.2 ОСОБА_3 таб. № 1555 - бухгалтера МО бухгалтерии - на участок ШРГ учеником рукоятчика-сигналиста с 12.06.1989 с 1-дн. обучением по ТБ»;

наказом від 18.10.1989 № 249-К: «перевести … 2.2 ОСОБА_1 таб. № 1555 - ученика рукоятчика-сигналиста 2-го разряда с тарифной ставкой 5.11 руб. за 7-ми часовый рабочий день с 18.10.1989»;

наказом від 16.04.1998 № 12-К: «уволить с 27.02.1998 по п. 5 ст. 36 КЗОТ Украины по переводу в государственное предприятие Ватутинский строительный комбинат … 103. ОСОБА_1 таб. № 1555 стволовую м/пов. УВШТ…».

Згідно з наказом Шахти «Новомиргородська» Виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Держвуглепром України «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» від 16.02.1995 № 38 затверджено Перелік робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право пільгового пенсійного забезпечення. Відділу кадрів до 24.02.1995 внести відповідні записи в трудові книжки працівників, зайнятих на робочих місцях, внесених до Переліку, забезпечити своєчасне подання необхідних документів в органи соціального захисту населення, а також організувати зберігання матеріалів атестації, як документів суворої звітності протягом 50 років.

Відповідно до затвердженого Переліку робочих місць, професій і посад шахти «Новомиргородська» працівниками яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений наказом директора шахти «Новомиргородська» від 16.02.1995 № 38 та узгоджений з профспілковим комітетом, протокол від 16.02.1995 № 7 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення для робочих місць, професій і посад шахти за Списком № 2, зокрема, стволовий поверхні (2010100а-18850) (п. 4); учень (за робітничими професіями, переліченими у Списку № 2) (2010100а) (п. 26).

13.06.2025 позивач звернулася до органу пенсійного фонду із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви позивач додала такі документи: архівні довідки про заробітну плату, архівну довідку про періоди роботи, архівну копію наказу про результати атестації робочих місць, витяг з реєстру територіальної громади, архівну копію особової картки, свідоцтво про шлюб, трудову книжку, паспорт, код.

За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянуло заяву позивача та 20.06.2025 прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії № 231250002861, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Рішенням від 20.06.2025 № 231250002861 відповідач встановив, що страховий стаж позивача становить 31 рік 02 місяці 22 дні, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.

В обґрунтування рішення відповідач зазначив, що до пільгового стажу роботи по Списку № 2 не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою від 26.05.1988 НОМЕР_1 , оскільки довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачена пунктом 20 Порядку № 637, не надана, рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відсутнє.

Згідно з актами перевірки достовірності документів від 05.08.2025 №№ 1100-0902-1/3468, 1100-0902-1/3469, 1100-0902-1/3470 за результатами перевірки архівних довідок про заробітну плату від 07.05.2025 № 223, № 224 та № 225, виданих ОСОБА_1 за період роботи на шахті «Новомиргородська», розбіжностей із даними первинних документів не встановлено.

Таке рішення позивач вважає протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить чіткі та послідовні записи про роботу за професіями (посадами) «учень машиніста насосних установок», «учень рукоятника-сигналіста», «стволовий шахтної поверхні» та «стволовий поверхні». Пільговий характер роботи та повна зайнятість позивача у спірні періоди додатково підтверджуються наявним у матеріалах справи наказом від 16.02.1995 № 38, який містить пряме посилання на Список № 2, а також сукупністю інших доказів, зокрема архівними довідками про нарахування заробітної плати від 07.05.2025 №№ 223, 224, 225 та особовою карткою № 180, що в сукупності спростовує будь-які сумніви щодо характеру та умов праці. З огляду на те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивача оформлена належним чином, суд вважає, що відповідач протиправно не врахував спірний період роботи позивача з 30.05.1988 по 24.08.1988, з 12.06.1989 по 27.02.1998, з 01.03.1998 по 13.06.1999 до її пільгового стажу за Списком №2.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

У частині першій Закону №1058-IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Так, порядок пенсійного забезпечення окремих категорій громадян установлено статтею 114 Закону №1058-IV, у відповідності до частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закону № 1788-ХІІ).

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок звернення за перерахунком пенсії регламентований статтею 44 Закону № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

При цьому, процес призначення пенсії регламентується Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023№ 55-1) (далі Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.1 Розділу «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

- довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1 - 6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додаються документи відповідно до встановленого Переліку для їхнього розгляду органом, що призначає пенсію.

Судом встановлено, що за заявою позивача від 13.06.2025, пенсійний орган прийняв рішення від 20.06.2025 №231250002861 яким відмовив позивачу в призначенні пенсії.

Підставами відмови слугувало не зарахування до пільгового стажу роботи періодів роботи згідно з трудовою книжкою від 26.05.1988 НОМЕР_1 , оскільки довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачена пунктом 20 Порядку № 637, не надана, рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відсутнє.

Судом першої інстанції досліджено трудову книжку позивача серії НОМЕР_1 від 26.05.1988 щодо спірного періоду та встановлено наявність таких записів :

- 30.05.1988 прийнята тимчасовим учнем машиніста насосних установок у енерго-механічну службу Шахти «Новомиргородська» (наказ від 25.05.1988 № 109-к);

- 25.08.1988 переведена бухгалтером матеріального відділу (наказ від 24.08.1988 № 180-к);

- 12.06.1989 переведена учнем рукоятника-сигналіста на ділянку шахтного рейкового транспорту (наказ від 16.06.1989 № 138-к);

- 18.10.1989 встановлено 2-й розряду професії рукоятника-сигналіста (наказ від 18.10.1989 № 249К);

- 04.04.1991 у зв`язку із вступом в силу нового закону про пенсії професія рукоятника-сигналіста перейменовано у стволову шахтної поверхні 2 розряду (наказ від 17.11.1992 № 176);

- 03.04.1995 ділянку внутрішньо шахтного рейкового транспорту перейменовано у ділянку внутрішньо шахтного транспорту (наказ від 03.04.1995 № 81);

- 27.02.1998 звільнена з посади за переведенням до Державного підприємства «Ватутінський будівельний комбінат» відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (наказ від 16.04.1998 № 12к);

- 01.03.1998 прийнята стволового поверхні 2-го розряду у відділ головного механіка шахти «Новомиргородська» для виконання фізичних обсягів робіт по ліквідації шахти по переводу з ДП шахта «Новомиргородська» (наказ від 03.03.1998 № 20к);

Державне підприємство «Ватутінський будівельний комбінат» реорганізовано в Державне підприємство «ВАТУТІНВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ» (наказ Міністра вугільної промисловості України від 15.01.1999 № 18);

- 01.02.1999 дільниця перейменована в дільницю по ліквідації шахти (наказ від 11.02.1999 № 42);

- 01.06.1999 звільнена в зв`язку з зменшенням обсягу роботи по ліквідації шахти «Новомиргородська» відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (наказ від 26.05.1999 № 54к);

Змінено запис щодо звільнення з роботи з 01.06.1999 (наказ від 16.06.1999 № 63к);

- 13.06.1999 звільнена в зв`язку з зменшенням обсягу роботи по ліквідації шахти «Новомиргородська» відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (наказ від 16.06.1999 № 63к).

Автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.

Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено, що позивач у спірні періоди працювала на посадах «учня машиніста насосних установок», «учня рукоятника-сигналіста», «стволовий шахтної поверхні», «стволовий поверхні».

22.05.2000 по 28.02.2005, з 01.03.2005 по 27.07.2010, з 28.07.2010 по 28.09.2010, з 29.09.2010 по 18.02.2018, з 19.02.2018 по 30.09.2018. з 01.10.2018 по 30.03.2021 та з 31.03.2021 працював на роботах водієм автотранспортних засобів на підземних і відкритих гірничих роботах з вивозу гірничої маси у кар`єрі.

Відповідно до затвердженого Переліку робочих місць, професій і посад шахти «Новомиргородська» працівниками яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений наказом директора шахти «Новомиргородська» від 16.02.1995 № 38 та узгоджений з профспілковим комітетом, протокол від 16.02.1995 № 7 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення для робочих місць, професій і посад шахти за Списком № 2, зокрема, стволовий поверхні (2010100а-18850) (п. 4); учень (за робітничими професіями, переліченими у Списку № 2) (2010100а) (п. 26).

Також позивачем, як до пенсійного органу так і до суду надано архівні довідки, а саме: №212 від 05.05.2025, № 223 від 07.05.2025, № 224 від 07.05.2025, № 225 від 07.05.2025, видані Новомиргородським міським архівом Новомирогородської міської ради про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них та копію наказу від 16.02.1995 № 38 Виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Шахта «Новомиргородська» «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Аналогічні приписи відображені у пункті 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ( 36-2003-п ), який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1451/11731 від 01.12.2005 (далі по тексту - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 унормовано, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Приписами пункту 4.1 Порядку № 383 встановлено, що зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Разом з тим, приписами пункту 4.3 Порядку № 383 встановлено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Як зазначалося раніше, відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Додаткові дані для підтвердження стажу можуть вимагатися лише у випадках, коли трудова книжка відсутня або в ній відсутній запис, або записи про періоди роботи є неправильними або неточними.

Пунктом 20 розділу «Особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників» Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі № 337/1297/17, ухвалі Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі № 560/3197/19, постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 216/8709/15-а.

Ураховуючи зазначене вище, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про безпідставність вимоги відповідача щодо обов`язкового надання уточнюючої довідки за формою згідно з додатком № 5, оскільки пункт 20 вказаного Порядку передбачає подання таких довідок лише у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пільгові умови праці є обґрунтованим.

У спірному випадку трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить чіткі та послідовні записи про роботу за професіями (посадами) «учень машиніста насосних установок», «учень рукоятника-сигналіста», «стволовий шахтної поверхні» та «стволовий поверхні». Пільговий характер роботи та повна зайнятість позивача у спірні періоди додатково підтверджуються наявним у матеріалах справи наказом від 16.02.1995 № 38, який містить пряме посилання на Список № 2, а також сукупністю інших доказів, зокрема архівними довідками про нарахування заробітної плати від 07.05.2025 №№ 223, 224, 225 та особовою карткою № 180, що в сукупності спростовує будь-які сумніви щодо характеру та умов праці.

Позиція відповідача щодо відсутності пільгового стажу лише через відсутність довідки за конкретною формою Додатку № 5 є проявом надмірного формалізму, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду, згідно з якими відсутність уточнюючої довідки не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за наявності інших належних доказів у трудовій книжці та первинних документах підприємства. Таким чином, факт роботи у шкідливих умовах протягом спірного періоду є документально доведеним і не потребує додаткового підтвердження бланками суворої звітності.

Крім того, доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивачки відповідачем суду не надано; факт і періоди роботи визнаються відповідачем.

З огляду на те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивача оформлена належним чином, суд вважає, що відповідач протиправно не врахував спірний період роботи позивача з 30.05.1988 по 24.08.1988, з 12.06.1989 по 27.02.1998, з 01.03.1998 по 13.06.1999 до її пільгового стажу за Списком №2.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:

отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;

проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Згідно з частиною 1 статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з актами перевірки достовірності документів від 05.08.2025 №№ 1100-0902-1/3468, 1100-0902-1/3469, 1100-0902-1/3470 за результатами перевірки архівних довідок про заробітну плату від 07.05.2025 № 223, № 224 та № 225, виданих ОСОБА_1 за період роботи на шахті «Новомиргородська», розбіжностей із даними первинних документів не встановлено.

Обов`язок щодо організації та проведення атестації робочих місць покладено виключно на власника або керівника підприємства. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, особи, які працювали на роботах зі шкідливими умовами праці, не можуть бути позбавлені права на пільгову пенсію через те, що роботодавець не виконав свій обов`язок щодо атестації. Позивач не має законних інструментів впливу на адміністрацію підприємства для примусу до проведення атестації, а тому негативні наслідки бездіяльності роботодавця не можуть нівелювати конституційне право працівника на соціальний захист.

Крім того, посади «машинисти насосних установок» та «стволові», які обіймала позивач, прямо передбачені Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Шкідливість умов праці на цих посадах обумовлена самим характером технологічного процесу, що визнано державою на нормативному рівні. Враховуючи, що трудова книжка та архівні довідки про заробітну плату підтверджують фактичну роботу позивача за цими професіями, формальна відсутність документів про атестацію робочого місця не спростовує факт реального впливу шкідливих факторів на здоров`я працівника протягом усього спірного періоду.

Таким чином, оскільки професія позивача включена до пільгового Списку № 2, а факт роботи підтверджений належними первинними документами, відмова у зарахуванні пільгового стажу є неправомірною. Правосуддя не може бути обмежене формальними перешкодами, створеними внаслідок неналежного виконання роботодавцем своїх функцій, особливо у випадках, коли йдеться про соціальні гарантії за роботу в особливо важких умовах.

Враховуючи наведене , суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.06.2025 № 231250002861 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.06.2025 № 231250002861 про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах

Отже, оскільки пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленими записами у трудовій книжці, тому період її роботи з 30.05.1988 по 24.08.1988, з 12.06.1989 по 27.02.1998, з 01.03.1998 по 13.06.1999 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2, який становить більше 10 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими та правильними.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зарахувавши спірні періоди роботи до пільгового стажу.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін