Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6760/26
У Х В А Л А
10.08.2026 Суддя Київського районного суду м. Полтави Самсонова О.А., розглянувши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 187 ЦПК України судом було надіслано запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно відповіді №3071671 від 23.07.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 06.05.2024 року знятий з обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю.
Як вбачається із відповіді №3079394 від 24.07.2026 року щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП знято з обліку, у зв`язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Вивчивши матеріали позовної заяви, за встановлених обставин необхідно відмовити у відкритті провадження, оскільки до відкриття провадження у справі з`ясовано, що відповідач помер до звернення позивача до суду із цим позовом, відповідно позивач не може звертатись до суду із позовом до померлої особи, такі висновки містяться й в ряді ухвал Верховного Суду.
Так, відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичні особи виникає в момент її народження. У випадках, установлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, установлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що всі фізичні особи є рівними в здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має всі особисті немайнові права, установлені Конституцією та цим кодексом. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією, цим кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Згідно із ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи, є сторони, треті особи.
Ст. 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи.
Положенням ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз указаних норм права, а також положень чч. 1, 2, 4 ст. 25, ч. 1 ст. 26 ЦК України та ч. 2 ст. 48 чинного ЦПК України дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз зазначених норм процесуального права, а також положень ч. ч. 1, 2, 4 ст. 25, ч. 1 ст. 26 ЦК України та ч. 2 ст. 48 чинного ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п. п. 1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК України незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати КЦС у постанові від 20.06.2019 у справі № 185/998/16.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя О.А. Самсонова