ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 серпня 2026 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 766/7499/23
Номер провадження: 22-ц/819/1136/26
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого Радченка С.В.,
суддів Бездрабко В.О.,
Приходько Л.А.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», від імені якого діє адвокат Пучкова Людмила Анатоліївна,на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Іванцової Н.К.,в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та ухвалених рішень суду першої інстанції.
У жовтні 2023 року АТ КБ "Приватбанк", звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 01.10.2014 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач під час укладення договору шляхом підписання відповідної заяви ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом відкриття карткового рахунку із встановленим кредитним лімітом, котрий у подальшому було збільшено. Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 17.07.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 34507,68 грн., яка складається з: 27500,83 грн. заборгованості за тілом кредита, 7006,85 грн. заборгованості за простроченими відсотками. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 34507,68 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2026 рокупозовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №б/н від 01.10.2014 року станом на 17.07.2023 року в розмірі 17240 (сімнадцять тисяч двісті сорок) грн. 69 коп., судові витрати в розмірі 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 97 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за кредитним договором, суд першої інстанції зазначив, що з наданого позивачем договору неможливо встановити умови користування кредитом, зокрема розмір процентів, крім того, позивачем не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості по відсоткам, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову у зазначеній частині.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із рішенням суду, АТ КБ "Приватбанк", від імені якого діє представник Пучкова Л.А., подав апеляційну скаргу в частині вирішення вимог про стягнення процентів за кредитним договором, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права. Банк вважає, що позовні вимоги були обґрунтовані належними та допустимими доказами, зокрема виписками з банківського рахунку про рух коштів і часткове погашення кредитної заборгованості відповідачем. Крім того, відповідно до п. 1.3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 30.06.2021 року, яка підписана боржником, чітко зазначена вся інформація щодо реальної річної процентної ставки (40,80% річних для карт Універсальна) та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Також у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 30.06.2021 рокузазначені інші умови користування кредитними коштами.
В іншій частині рішення суду не оскаржується та в апеляційному порядку не переглядається.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
01.10.2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, у якій погодився з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
З виписки за договором за період з 01.10.2014 по 19.07.2023 року, встановлено, що відповідач дійсно користувався кредитними коштами, а також здійснював часткове погашення заборгованості протягом вказаного періоду.
Відповідно до довідки вбачається, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 терміном дії до березня 2018 року, № НОМЕР_2 терміном дії до липня 2021 року, № НОМЕР_3 терміном дії до травня 2023 року, № НОМЕР_4 терміном дії до квітня 2025 року.
З довідки, наданої позивачем, вбачається, що відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт 15000,00 грн (27.06.2019), який в подальшому збільшено до 30000,00 грн. (08.10.2021), та у подальшому зменшено до 28001,44 грн. (07.09.2022)
Вищезазначені докази по справі підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, відкриття відповідачу карткового рахунку, встановлення кредитного ліміту та подальше користування відповідачем кредитними коштами.
Також позивачем до позову додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».
В наданому розрахунку заборгованості, яким позивач обґрунтовував свої вимоги зазначено, що станом на 17.07.2023 року відповідач має заборгованість в розмірі 34507,68 грн., яка складається з: 27500,83 грн. заборгованості за тілом кредита в т.ч. (простроченим тілом кредиту), 7006,85 грн. заборгованості за простроченими відсотками.
Позиція апеляційного суду
Згідно частини першої ст.368 ЦПК України, в апеляційному суді справа розглядається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За частиною третьою ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її розгляд здійснюється у письмовому провадженні, без виклику сторін.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Вирішуючи даний спір та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення нарахованих відсотків, суд першої інстанції застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, та дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Встановлено, що 01.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, тому підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг, а також Тарифами, які було надано йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті АТ КБ «ПриватБанк.
Згода відповідача підтверджена його власноручним підписом у Анкеті-заяві.
Встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, активно користувався кредитними коштами шляхом їх зняття з кредитної картки, а також поповнював картку власними коштами, про що свідчить виписка за рахунком.
На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, позивачем надано підписану відповідачем заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугвід 30.06.2021 року.
Відповідно до п. 1.3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 30.06.2021 року, яка підписана ОСОБА_1 , чітко зазначена вся інформація щодо реальної річної процентної ставки (40,80% річних для карт Універсальна) та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Також у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від ОСОБА_1 зазначені інші умови користування кредитними коштами, зокрема:
п. 1.2 - тип кредиту, ліміт кредитування, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб надання кредиту, забезпечення; п. 1.3 річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту, інші умови використання кредитних коштів; п.1.4 - порядок повернення кредиту; п.1.5 - відповідальність сторін.
Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 30.06.2021 року підписана зі сторони Банку в електронному вигляді, а зі сторони Відповідача - власноручним підписом у відділенні Банку.
Таким чином, сторонами були погоджені умови кредитування щодо нарахування та сплати відсотків.
Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2020 року по справі № 534/1072/18-ц вказав на те, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використання картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф, за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.
Таким чином, встановлені у справі, яка переглядається, обставини, дають підстави для висновку про те, що договір про надання банківських послуг, сторонами укладено відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, на умовах, зазначених у заяві відповідача про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Щодо посилань суду першої інстанції на зміну відсоткової ставки, колегія суддів звертає увагу, що як вже було зазначено вище Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач погодив з Банком застосування річної процентної ставки (40,80% річних для карт Універсальна). В розрахунку заборгованості не застосовано процентну ставку яка перевищує узгоджену з Відповідачем 40,80%. Щодо зменшення відсоткової ставки, то вказані дії не порушують права Відповідача. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість нарахувань відсотків є помилковим.
Матеріали справи містять виписки по рахунках, які є первинними банківськими документами, які беззаперечно підтверджують, що позивачем надавались, а відповідачем використовувались кредитні кошти.
Однак, суд першої інстанції під час оцінки письмових доказів не взяв до уваги відомості, зазначені в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за процентами по кредитному договору.
Колегія суддів вважає, що відповідач був повідомлений та знав про умови кредитування, зокрема, про типи кредитної лінії та відсоткові ставки, умови чого зазначені в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 .
Відповідач не оспорює факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань, він не спростований відповідачем, а тому сумнівів у правильності розрахунку у колегії суддів не має.
Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по сплаті кредиту, позовні вимоги Банку є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Посилання суду першої інстанції на інші правові позиції Верховного Суду є неприйнятними, оскільки обставини розглянутих Верховним Судом справ не є подібними до даної справи і головною відмінністю є обізнаність особи, яка укладає кредитний договір із розміром процентної ставки, що встановлюється для оплати за користування кредитними коштами.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів та тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, зважаючи на вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати із сплати судового збору у розмірі 5904,80 грн, що складає 2684,00 грн - за подання позову та 3220,80 грн - за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2026 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 34507,68 грн. заборгованості за кредитним договором, яка складається з 27500,83 грн. заборгованості за тілом кредита, 7006,85 грн. заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 5904,80 грн. судових витрат по оплаті судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.В. Радченко
Судді В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько