П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/3885/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
11 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає в не зарахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду його роботи з 26.06.2023 року по 10.11.2023;
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо вилучення з розрахунку пенсії ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком №1 за період роботи з 08.07.2004 по 03.07.2007;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 08.07.2004 по 03.07.2007, з 26.06.2023 по 10.11.2023 до пільгового стажу за Списком №1 та зробити перерахунок пенсії починаючи з 13 вересня 2025 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позов задоволено:
-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 26.06.2023 по 10.11.2023;
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо вилучення з розрахунку пенсії ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком №1 за період роботи з 08.07.2004 по 03.07.2007;
-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 08.07.2004 по 03.07.2007 та з 26.06.2023 по 10.11.2023 до пільгового стажу за Списком №1 та зробити перерахунок пенсії починаючи з 13.09.2025.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, Управління посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 13.01.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до розрахунку стажу обрахованого по 31.01.2025, страховий стаж позивача з урахуванням додаткових років за Списком № 1 становить 51 рік 1 місяць 26 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 19 років 10 місяців 17 днів.
17.02.2026 року на адресу ГУ ПФУ в Хмельницькій області направлено адвокатський запит №17/02-1 щодо надання інформації про територіальний орган ПФУ, який приймав рішення стосовно перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виключення раніше зарахованого пільгового стажу за Списком №1, а також копії відповідного рішення.
Листом №2200-0303-8/14163 від 24.02.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. При цьому до пільгового стажу за Списком №1 не було зараховано період роботи з 26.06.2023 по 10.11.2023 у зв`язку з відсутністю матеріалів атестації робочих місць.
Крім того, 01.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виключило із розрахунку пільгового стажу період роботи позивача з 08.07.2004 по 03.07.2007 на посаді інженера з ремонту цеху теплової автоматики та вимірювань, оскільки зазначена посада не була атестована відповідно до наказу від 09.06.2003 №795к «Про підтвердження права на надання пільгової пенсії згідно Списку №1 і №2 працівникам ВП ХАЕС».
З 01.05.2025 тривалість пільгового стажу позивача за Списком №1 склала 16 років 10 місяців 21 день, страхового стажу - 48 років 1 місяць 26 днів.
Позивач, не погодившись із такими діями відповідачів, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 8 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У частині першій статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) закріплено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років-на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з вимогами статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-ГУ на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі - Порядок № 637).
Пунктами 1 та 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За правилами п. 3 вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (п. 20 Порядку № 637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер роботи, що виконується, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 08.07.2004 по 03.07.2007 позивач працював у лабораторії систем внутрішньо-реакторного контролю (СВРК) цеху теплової автоматики та вимірювань на посаді інженера з ремонту цеху теплової автоматики та вимірювань, групи з ремонту апаратури та ліній зв`язку систем внутрішньо-реакторного контролю (СВРК). Зазначена посада віднесена до професій, передбачених Списком №1, розділ ХХIV, код КП 2149.2/22408/-/1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461. Позивач працював повний робочий день в особливо шкідливих умовах праці, що підтверджується довідками про підтвердження наявного стажу роботи №51-19/204 від 12.02.2025 та №51-19/404 від 23.04.2025.
Також робоче місце позивача у вказаний період було атестоване у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з наказу №795к від 09.06.2003 «Про підтвердження права на надання пільгової пенсії згідно Списку №1 і №2 працівникам ВП ХАЕС» та переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 по цеху теплової автоматики та вимірювань ВП ХАЕС.
Крім того, судом встановлено, що у період з 26.06.2023 по 10.11.2023позивач працював у лабораторії систем внутрішньо-реакторного контролю (СВРК) цеху теплової автоматики та вимірювань на посаді провідного інженера з ремонту групи з ремонту апаратури та ліній зв`язку систем внутрішньо-реакторного контролю (СВРК). Вказана посада також передбачена Списком №1, розділ ХХIV, код КП 2149.2/22408/-/1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461. Факт роботи позивача повний робочий день в особливо шкідливих умовах праці підтверджується довідками №51-19/204 від 12.02.2025 та №51-19/404 від 23.04.2025.
Наявними у справі доказами підтверджується, що у періоди з 08.07.2004по 03.07.2007 та з 26.06.2023 по 10.11.2023 позивач виконував роботи в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1 повний робочий день, при цьому характер роботи, кваліфікаційні обов`язки, місце виконання робіт та умови праці протягом зазначених періодів не змінювалися.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1.
Незважаючи на це, відповідачем-1 виключено з пільгового стажу за Списком №1 період роботи позивача з 08.07.2004 по 03.07.2007 та не зараховано період роботи з 26.06.2023 по 10.11.2023, з підстав відсутності атестації робочого місця.
Щодо стосується доводів органу пенсійного фонду про непроведення атестації робочих місць, колегія суддів вказує на таке.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі - Порядок № 442) та передбачає, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі по тексту - Порядок № 42) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України від 01.09.1992 № 41.
Пунктами 8 та 9 Порядку №442 встановлено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Так, на працівника, зайнятого на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, що особи, які зайняті на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.
Таким чином, невчасно проведена або не проведена на підприємстві атестація не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.