У Х В А Л А
Справа № 560/3554/25
11 серпня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року відносно Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято окрему ухвалу.
Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 сформовано склад колегії суддів для розгляду зазначеної справи: суддя-доповідач Сторчак В.Ю., члени колегії Граб Л.С., Матохнюк Д.Б.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.
07 липня 2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судової колегії Сьомого апеляційного адміністративного суду у вказаній справі, яка обґрунтована наявністю, на думку заявника, обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів під час апеляційного перегляду судових рішень у справі №560/3554/25. Зокрема, заявник посилається на те, що судова колегія незаконно відкрила апеляційне провадження, порушуючи правила змагальності та рівності сторін у справі (достимено знаючи про несплачену повністю суму судовому збору) та неврахувавши систематичне зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, грубо порушуючи вимоги КАСУ не розглядаючи вимоги щодо порушення процедури подання звіту, приймаючи його, ухвалюючи рішення в супереч правовим позиціям Верховного Суду та всупереч рішенням Конституційного суду, на які я прямо вказував суду, ставши на сторону відповідача, знаючи достимено про незаконність та нечинність однак посилаючись на постанову КМУ №821, що є злісним навмисним невиконанням своїх обов`язків суддями умисно чи внаслідок недбалості, що навіть з огляду ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів» є підставами для їхньої дисциплінарної відповідальності, а тому підтверджують необ`єктивне та упереджене ставлення колегії судів при вирішенні справи.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судової колегії Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі: суддя-доповідач Сторчак В.Ю., члени колегії Граб Л.С., Матохнюк Д.Б., а справу №560/3554/25 передано для вирішення питання про відвід судді, що визначається у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями від 10 серпня 2026 року, для вирішення питання про відвід визначено суддю Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т.О.
Частиною восьмою статті 40 КАС України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно із частиною дванадцятою статті 40 КАС України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглядаючи в порядку письмового провадження відповідне правове питання та надаючи оцінку обґрунтованості заяви позивача про відвід суддів, суд виходить з наступного.
Так, підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка вказує на недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи (частина друга статті 36 КАС України).
При цьому слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надані докази іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею або ж колегією суддів принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як поведінка конкретного судді/суддів, що вказує на його/їхню безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Як встановлено зі змісту заяви про відвід, фактичною підставою для її подання заявник визначає незгоду з розміром судового збору, сплаченого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за подання апеляційної скарги на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року.
Зокрема, заявник зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в адміністративній справі становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 3 328,00 грн, тоді як відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, у разі подання апеляційної скарги в електронній формі ставка судового збору за її подання становить 2 662,40 грн (3 328,00 грн х 0,8).
Як встановлено з матеріалів справи, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано в електронній формі, а сплату судового збору у відповідному розмірі підтверджено платіжною інструкцією № 2630 від 20 липня 2026 року.
Таким чином, доводи заявника щодо несплати відповідачем судового збору в повному обсязі не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відкриваючи апеляційне провадження, суд діяв відповідно до вимог процесуального законодавства та Закону України "Про судовий збір".
Водночас, сама по собі незгода учасника справи з процесуальними діями суду або з наданою судом оцінкою дотримання іншими учасниками справи процесуальних вимог не свідчить про упередженість чи необ`єктивність суддів та не може автоматично бути підставою для їх відводу.
При цьому, 10.08.2026 до суду через систему "Електронний суд" заявником подано додаткові пояснення у справі, в яких заявник фактично погодився з висновками суду в частині визначення розміру сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з тим, станом на момент прийняття ухвали від 10.08.2026 Сьомим апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів : суддя-доповідач Сторчак В.Ю., члени колегії Граб Л.С., Матохнюк Д.Б., надано оцінку доводам заявника, наведеним у заяві про відвід, та перевірено їх на предмет наявності передбачених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу, а відтак суд не вбачає підстав для врахування вказаних аргументів під час вирішення питання про відвід судової колегії.
Також, однією з підстав поданої заяви про відвід зазначено про незгоду позивача із правовою позицією цього складу суду під час апеляційного перегляду судових рішень в межах інших справ.
Однак, з цього приводу суд звертає увагу, що імперативними приписами частини четвертої статті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В даному випадку оцінка законності та обґрунтованості судових рішень, постановлених у інших судових справах може бути предметом перевірки виключно у порядку, встановленому процесуальним законом, однак не є обставиною, яка відповідно до статті 36 КАС України свідчить про відсутність безсторонності суддів при розгляді цієї адміністративної справи.
Відтак, будь-які висновки про упередженість суддів при розгляді саме цієї справи можуть ґрунтуватися виключно на конкретних обставинах, які існують у межах даного провадження та об`єктивно ставлять під сумнів їхню безсторонність.
Натомість, заявник таких обставин не наводить, а фактично робить припущення про можливу упередженість суддів у майбутньому, виходячи з їхніх висновків та процесуальних дій, вчинених в інших судових провадженнях, що виключає підстави для відводу судді відповідно до частини 4 статті 36 КАС України.
Крім того, сам факт участі суддів у розгляді інших справ за участю тієї самої особи або справ із подібними правовідносинами не свідчить про їх упередженість, оскільки здійснення суддею правосуддя є реалізацією його конституційних повноважень та не може розцінюватися як прояв особистого ставлення до учасників справи.
Інших обставин, які б могли викликати сумнів в необ`єктивності і неупередженості судді, заявником не наведено, а отже вимоги заяви ґрунтуються на особистих припущеннях заявника та є безпідставними.
Заява про відвід не містить жодних конкретних відомостей щодо існування обставин, передбачених статтями 36 та 37 КАС України, які б могли об`єктивно викликати сумнів у неупередженості чи об`єктивності суддів саме під час розгляду справи № 560/3554/25.
Наведені у заяві твердження мають суб`єктивний характер, не підтверджені належними і допустимими доказами та ґрунтуються виключно на власному сприйнятті заявником результатів розгляду інших судових справ.
При цьому, наведені у додаткових поясненнях від 10.08.2026 доводи щодо інших обставин, на які заявник посилається як на підтвердження упередженості колегії суддів, за своїм змістом не містять нових обставин, які не були предметом оцінки суду під час вирішення заяви про відвід, а фактично є розширенням та уточненням доводів, наведених у первісній заяві про відвід.
Незгода заявника з таким способом оцінки його доводів та з висновками суду щодо відсутності підстав для відводу не є новою обставиною, що може зумовлювати відвід суддів, а фактично є незгодою з ухвалою від 10 серпня 2026 року
З огляду на наведене суд доходить висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судової колегії Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі: суддя-доповідач Сторчак В.Ю., члени колегії Граб Л.С., Матохнюк Д.Б. у справі №560/3554/25 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 325 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судової колегії Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі: суддя-доповідач Сторчак В.Ю., члени колегії Граб Л.С., Матохнюк Д.Б. по справі №560/3554/25, - відмовити.
Справу №560/3554/25 передати до відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду для передачі її попередньо визначеній колегії суддів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Драчук Т. О.