П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/18006/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
11 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
представника позивача: Дмитренка П.В.,
представника відповідача: Кухрівського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО", звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.12.2025 року за № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано].
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 27.04.2026 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до ст. 20, п. 75.1, ст. 75, п. 77.1, п. 77.2, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" та наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 05.09.2025 року № 4078к, посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 30.06.2025 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 року по 30.06.2025 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
За результатами перевірки позивача встановлено такі порушення:
- п. 44.1 ст. 44, п. 46.1 ст. 46, п. 198.1 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, п.п. 5 п. 4 р. V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2019 року по 30.06.2025 року на загальну суму 940320 грн, у тому числі: занижено податок на додану вартість за вересень 2022 року на суму 343151 грн та за липень 2023 року на суму 597169 грн.
- п. 44.1 ст. 44, п. 46.1 ст. 46, п. 198.1 п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1 п.201.10 ст.201 ПК України, п.п.5 п.4 р.V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, у результаті чого позивачем завищено суму від`ємного значення, яке зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за період з 01.01.2019 року по 30.06.2025 року на загальну суму 10233 грн, у тому числі, завищено суму від`ємного значення за червень 2025 року на суму 10233 грн.
- п. 201.1, п. 201.10 ПК України, в результаті чого, на Позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за серпень 2021 року, складених на платника податку на додану вартість на суму ПДВ в розмірі 23,72 грн, реєстрація яких зупинена.
- п. 201.1, п. 201.10 ПК України, в результаті чого позивачем за період з 01.01.2019 року по 30.06.2025 року зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за результатом здійснення операцій з надання послуг на суму ПДВ в розмірі 3408373,41 грн, які не відповідають вимогам щодо їх заповнення.
Вказане відображено у акті перевірки від 13.11.2025 року № 33499/02-32-07-13/37084484.
На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення від 16.12.2025 року:
- № [номер приховано], яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на подану вартість на загальну суму 1175400 грн;
- № [номер приховано], яким було застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) податкових накладних в розмірі 1704198,58 грн;
- № [номер приховано], яким було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 10233 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За нормами статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
За визначенням у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За положеннями пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 187.1 статті 185 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За унормуванням пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Тобто, встановлення наявності помилки у реквізитах відбувається на етапі реєстрації податкової накладної та є підставою для зупинення її реєстрації.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, зокрема, акт перевірки позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями оренди сільськогосподарської техніки, вантажних транспортних засобів та автобусів, отриманими від ТОВ "Калинівський Агрохім", ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" та ТОВ "Агролайн-Україна".
При цьому, контролюючий орган зауважує, що у податкових накладних до зазначених операцій застосовувався код ДКПП 77.11, який відповідно до Державного класифікатора стосується оренди автомобілів і легкових автотранспортних засобів, тоді як за своїм змістом такі господарські операції підлягали відображенню за іншими кодами ДКПП, зокрема 77.12, 77.31 та 77.12.19, що відповідають оренді вантажних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та інших наземних транспортних засобів.
Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ "Елеваторна компанія "Кусто Агро" отримувало від ПП "Б.В.В.-БУД" виконані роботи з благоустрою територій елеваторів, зокрема з облаштування площадок, доріг та проїздів. Однак у податкових накладних за такими операціями застосовувався код ДКПП 41.00, який стосується будівництва будівель, тоді як характер фактично виконаних робіт відповідає коду ДКПП 81.30 "Послуги щодо благоустрою території".
Також контролюючим органом встановлено, що операції з перевезення (транспортування) зерна по території елеваторів, отриманих від ТОВ "Сервісагротех", де у податкових накладних зазначався код ДКПП 52.24 "Транспортне оброблення вантажів", тоді як за своєю суттю такі операції є перевезенням вантажів дорожніми транспортними засобами та мали відображатися за кодом ДКПП 49.41.
Окрім того, контролюючим органом встановлено, що до зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість призвело таке:
- ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" орендувало у ТОВ "КАЛИНІВСЬКИЙ АГРОХІМ" трактор МТЗ-82 та автомобіль ЗІЛ. На виконання умов договорів орендодавцем було виписано податкову накладну № 5 від 31.12.2023 на суму 6000 грн із номенклатурою "Оренда транспорту (Трактор МТЗ-82)", де зазначено код ДКПП 77.11 (Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів вагою до 3,5 т), тоді як фактично мав бути використаний код 77.31 (Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування) або 77.12 (Надання в оренду вантажних автомобілів);
- ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" орендувало трактор МТЗ-82 у ТОВ "КУСТО АГРО ФАРМІНГ . За даними операціями було складено податкові накладні з аналогічною помилкою у коді ДКПП (вказано 77.11 замість належного 77.31), а саме: № 59 від 31.05.2025 на суму 53900 грн та № 19 від 30.06.2025 на суму 1500 грн.
Оскільки невірне зазначення коду ДКПП є порушенням вимог щодо заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, суми ПДВ за вказаними операціями були виключені зі складу податкового кредиту, що призвело до зменшення від`ємного значення на загальну суму 10233 грн.
Водночас, проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що помилки у реквізитах податкових накладних, є підставою для зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому помилки, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Таким чином, податкова накладна, складена з помилками, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, за змістом Податкового кодексу України, та підтверджена первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, не може спричиняти негативні наслідки для платника податку - покупця, пов`язані порушенням продавцем пункту 201.10 статті 201 ПК України під час її складання.
Аналогічний правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 06.05.2025 року в адміністративна справі у №560/6856/24.
У постанові від 06.12.2022 року у справі № 120/15977/21, Верховний Суд проаналізувавши вказану норму пункт 201.10 статті 201 ПК України, дійшов висновку, що недолік податкової накладної у такому реквізиті як "опис (номенклатура) товарів/послуг, їх кількість, обсяг" не є безумовною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку мали місце (відбулися).
Слід також зазначити, що за змістом абзаців 25 і 26 пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарі в/ послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Отже, зазначеною нормою передбачене право (а не обов`язок) покупця подати скаргу у разі виявлення у податковій накладній помилки у реквізитах. При цьому, зазначена норма не ставить в залежність право платника податку - покупця на включення не податкового кредиту суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, виписаній з помилками у реквізитах та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних, від невикористання ним права на подачу скарги.
Тому, неподання позивачем скарги, право на яку передбачене абзацом 25 пункту 201.10 статті 201 ПК України, не позбавляє його права на формування податкового кредиту на підставі податкових зареєстрованих податкових накладних.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав неправомірними аналізовані висновки відповідача, а відтак і податкові повідомлення-рішення № [номер приховано] в частині нарахованих грошових зобов`язань за встановлене порушення у частині включення до податкового кредиту складу суми ПДВ на підставі аналізованих накладних та № [номер приховано] від 16.12.2025 року є протиправними та підлягали скасуванню.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] в частині нарахованих грошових зобов`язань за не відображення по р. 16.3 Декларації результатів позапланової перевірки ТОВ "Кусто Міллінг", а саме, рішення форми В4 від 24.10.2019 року, колегія суддів зазначає наступне.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".
Як встановлено судом першої інстанції, рішення за висновками акту перевірки від 23.08.2019 року винесене 24.10.2019 року.
Водночас, юридична особа правонаступником якої є позивач на той період уже не існувала.
Разом з тим таке податкове повідомлення-рішення винесено саме на припинену юридичну особу.
Як вірно зазначає суд першої інстанції, після внесення запису про припинення юридична особа втрачає процесуальну правоздатність та дієздатність. Вона більше не існує як суб`єкт господарювання, тому не може отримувати кореспонденцію.
Направлення рішення за податковою адресою припиненої юридичної особи (яка у тому числі не збігається з юридичною адресою правонаступника) не може вважатися належним.
Відтак, таке податкове повідомлення-рішення не є узгодженим.
Розвиваючи вказане, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що такі дії контролюючого органу порушують право платника на своєчасний захист своїх інтересів та оскарження дій.
Таким чином, з огляду на відсутність узгодженого на момент перевірки податкового-повідомлення рішення, у позивача був відсутній обов`язок відображення по р. 16.3 Декларації результатів позапланової перевірки ТОВ "Кусто Міллінг".
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 16.12.2025 року є протиправним та підлягало скасуванню у повному обсязі.
Окрім того, контролюючим органом встановлено, що ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" в порушення п. 201.1, п. 201.10 статті 201 ПК України № 2755-віднесено до складу податкового зобов`язання за період з 01.01.2019 по 30.06.2025 суму податку на додану вартість в розмірі 3408373,41 грн на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам щодо їх заповнення, а саме: податкові накладні з невірно зазначеними кодами послуг згідно з ДКПП.
Так, на підставі встановленого порушення, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 16.12.2025 року.
Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" надавало ТОВ "КУСТО ТРЕЙДИНГ I ЛОГІСТИКА", та ТОВ "КУСТО ЛОДЖІСТІКС", послуги по оренді вагонів- хопер бункерного типу для перевезення зерна та вагонів для зерна.
ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" укладено з ТОВ "КУСТО ЛОДЖІСТІК" договір № КЛ 1/05-19 оренди вантажних вагонів від 14.05.2019 року про надання послуг.
ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" укладено з ТОВ "КУСТО ТРЕЙДИНГ І ЛОГІСТИКА" договора № КАТ 66/09-19 оренди вантажних вагонів від 30.08.2019 року, № ЕК 1/09-23 оренди вантажних вагонів від 01.09.2023 року, № ЕК 1/08-24 оренди вантажних вагонів від 01.08.2024 року про надання послуг.
Також встановлено, що укладаючи вищезазначені угоди, позивач здійснював свою господарську діяльність, що відповідач його КВЕД для забезпечення виробничого процесу, що підтверджується первинними документами, зокрема: договорами, актами виконаних робіт, податковими накладними на основі яких операції відображені в обліку на рахунках 36, 681, 311, розрахунки між контрагентами підтвердження Актами звірки з контрагентами.
Окрім того, імперативна норма законодавства містить вказівку лише на помилкове зазначення товару УКТ ЗЕД, а не послуг ДКПП.
Положення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати обов`язкові реквізити, які визначені пунктом 2 цього Закону.
Пункт 201.1 статті 201 ПКУ визначає обов`язкові реквізити податкової накладної, зокрема, для товару - код УКТ ЗЕД (колонка 3.1. податкової накладної), для послуги - код ДКПП (колонка 3.3. податкової накладної).
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) - це систематизований перелік товарів, що включає коди товарів, їх найменування та одиниці вимірювання, який базується на міжнародній Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Він використовується для точної ідентифікації товарів при митному оформленні, розрахунку митних платежів та оподаткування, а також при формуванні податкових накладних.
Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП) - це система кодування та систематизації назв продукції та послуг, що створюються в результаті економічної діяльності. Його основна мета - забезпечити стандартизовану ідентифікацію товарів і послуг для виробництва, оподаткування та укладання договорів.
Таким, чином чинне законодавство розрізняє УКТ ЗЕД та ДКПП, сфери їх застосування та регулює їх різними нормативно-правовими актами.
Як вірно зазначає суд першої інстанції, усі наявні у позивача первинні документи у повній мірі дають змогу ідентифікувати господарські операції, за цими операції.
Відтак, доводи контролюючого органу про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового зобов`язання за період з 01.01.2019 по 30.06.2025 суму податку на додану вартість в розмірі 3408373,41 грн є необґрунтованими.
Також контролюючим органом було встановлено, що ТОВ "ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ "КУСТО АГРО" в періоді, що перевіряється, здійснено реалізацію відходів кукурудзи III категорії та виписано податкові накладні, реєстрацію яких зупинено і платником податку протягом 365 календарних днів не вживалися заходи щодо їх розблокування, зокрема:
- ПН ТОВ "Агрофірма "Сокілець" № 1 від 02.08.2021 (дата реєстрації - 27.08.2021);
- ПН ТОВ "Агрофірма "Сокілець" № 4 від 09.08.2021 (дата реєстрації - 27.08.2021).
Як уже було зазначено, згідно з пунктом 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05.10.2017 року № 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Пунктом 201.16 ПКУ передбачено, що реєстрація податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН (п. 4 Порядку № 520).
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН передбачено п. 120 прим. 1.1 статті 120-1 та пункту 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України.
Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування (пункт 120-1.2 статті 120-1 ПК України).
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 533-IX).
У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та Законом України від 13.05.2020 № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:
"Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються.
Як вірно зазначає суд першої інстанції, посилання відповідача на порушення п. 120-1.2 статті 120 ПК України за що застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № [номер приховано] від 16.12.2025 року у розмірі 1704198,58 грн не знайшло свого відображення у повному обсязі.
Відтак, оскільки податкове повідомлення-рішення (ППР) містить неправильний розрахунок, суд першої інстанції обґрунтовано вважав .
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 серпня 2026 року.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.