ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Львів Справа № 300/5778/24 пров. № А/857/27798/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Носа С.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року (судді Біньковської Н.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі № 300/5778/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дирбавка Р.М., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить визнати протиправним та скасувати рішення від 24 січня 2024 року № 926040154461; зобов`язати перевести з 22.01.2024 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про державну службу" №889-VIII та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16 січня 2024 року № 14 та № 15.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити позов. Вказує, що до 19.03.2014 скаржниця працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців, стаж роботи на державній службі становить більше 25 років, таким чином на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) вона мала понад 20 років стажу державної служби. На дату звернення із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця, скаржниці виповнилося 65 років, тобто умова щодо віку виконується (60 років), та мала загальний страховий стаж більше 36 років, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується. Спірні правовідносини стосуються саме переведення з одного виду пенсії, призначеного за одним законом, на інший вид - пенсію в межах іншого закону. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії. За наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону законодавець не забороняє такій особі після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом. В даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме пенсії згідно частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII. За таких обставин безпідставним є висновок суду першої інстанції про відсутність у скаржниці права на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.
Сторони відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 19.03.2014 по 30.04.2020 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723 від 16.12.1993.
З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Позивач 22.01.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", до якої було додано довідки про складові заробітної плати державного службовця № 14 і №15 від 16.01.2024 (а.с.35).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.01.2024 №926040154461 відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з підстав недоцільності. Зазначено, що до заяви додано довідки від 16.01.2024 № 14 та №15 про складові заробітної плати державного службовця станом на грудень 2023 року, видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України №750 від 10.05.2017 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад». Згідно з документами пенсійної справи з 19.03.2014 до 30.04.2020 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсію було обчислено із заробітної плати 2985,44 грн. Розмір пенсії становив 2559,17 грн (2985,44 грн х 80 % + фіксована індексація 170,82 грн). Оскільки розмір пенсії, обчислений з 01.03.2019 за нормами Закону № 1058, більший за розмір пенсії, яку вона отримувала відповідно до Закону № 3723-XII, то з цієї дати здійснено переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-1V. Із 01.05.2020 проведено масовий перерахунок індексації заробітку внаслідок чого пенсія ОСОБА_1 обрахована згідно Закону № 1058-ІV виявилася більшою за пенсію згідно Закону №3723. Із 01.05.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Розмір пенсії складає 2712,27 грн. Вказано, що положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців Постанова № 1013 не містить. Постановою №622 передбачається лише затвердження однієї форми довідки - для призначення пенсії. З набуттям чинності Закону № 889 з 01.05.2016 положення Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців та можливість здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058 (а.с.31).
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016 передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також - Закон №1058-IV).
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ (в редакції станом на час призначення позивачу пенсії 19.03.2014) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04.2023 у справі № 1.380.2019.003855.
У розглядуваній справі судом встановлено, що підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію державного службовця стало відсутність у позивача права такого переведення з урахуванням нових довідок від 16.01.2024 №14 та №15. Зазначено, що пенсії відповідно до Закону № 889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону №3723), призначаються, зокрема, жінкам, які досягли віку, визначеного статтею 26 Закону №1058, мають страховий стаж 30 років і більше, не отримували пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», якими вилучено п. 4 постанови щодо порядку обчислення заробітної плати для проведення перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та внесено зміни до п.5 постановами в частині надання довідок про заробітну плату. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців Постанова № 1013 не містить. Постановою № 622 передбачається лише затвердження однієї форми довідки - для призначення пенсії. З набуттям чинності Закону №889 з 01.05.2016 положення Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців та можливість здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
За приписами частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Із матеріалів справи слідує, що позивачці з 19.03.2014 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723. Отже на думку суду, ОСОБА_1 реалізувала своє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в 2014 році.
Таким чином, первинно звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 використала право на призначення пенсії за нормами Закону України "Про державну службу".
Надалі, з 01.05.2020 позивачку автоматично переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З таким рішенням пенсійного органу позивач погодилась і його не оскаржила.
22.01.2024 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" та додала до заяви нові довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 №15 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та від 16.01.2024 №14 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
Тобто, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 просить пенсійний орган перевести її пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", право на яку було реалізовано нею ще в 2014 році.
Разом з цим, пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема "Про державну службу", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Тобто, ОСОБА_1 має право на поновлення пенсійної виплати призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", однак у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, яке відбулося 01.05.2020.
Пенсійний орган в оскаржуваному рішенні відмовив позивачу в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" не з підстав відсутності у позивача права на таку пенсію, а з підстав недоцільності, оскільки пенсійна виплата в разі такого переведення буде меншою, ніж позивач отримує. Тобто, суть спору в цій справі стосується не права позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", а права розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 №14 та №15 із складовими заробітної плати станом на грудень 2023 року та січень 2024 року.
Врахування довідок про заробітну плату при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивачки з одного виду пенсії на інший, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.
Суд зауважує, що довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.01.2024 №14 та №15, з урахуванням яких позивач просить перевести її на пенсію державного службовця, видані за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048, вказані довідки видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, в той час як позивачці уже була з 19.03.2014 призначена пенсія відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а з 01.05.2020 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022 в справі № 3-132/2018 (5462/17), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов`язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з врахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін, однак станом на теперішній час підстав для такого перерахунку немає, що апелянтом не спростовано.
Щодо покликання позивачки на необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, то суд вважає такі безпідставними. Вказана судова практика стосується переходу з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу", тобто спірні правовідносини в справі №340/4184/21 та у цій справі №300/5778/24 не є тотожними. Оскільки предметом розгляду цієї справи є встановлення права позивачки на перехід на пенсію державного службовця саме з врахуванням довідок від 16.01.2024 №14 та №15 про складові заробітної плати державного службовця станом на грудень 2023 року та січень 2024 року, тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №926040154461 від 24.01.2024 є правомірним, а в задоволенні позову відмовлено правильно.
Колегія суддів враховує до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 19.03.2025 в справі № 300/936/23, у якій суд касаційної інстанції розглянув питання права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до ст.37 Закону 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію.
Верховний Суд зазначив, що як Закон № 889-VІІІ, так і Закон № 1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і ст.37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.
Також Верховний Суд в постанові від 25.07.2025 в справі № 140/5363/24, з огляду на приписи ст.37 Закону № 3723-ХІІ, положення розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, ст.90 цього ж Закону, дійшов висновку, що чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії державного службовця, яка вже була призначена раніше, а також не встановлює правового механізму її перерахунку у зв`язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати.
Визнання пп.1 п.2 розділу XI Закону № 889-VIII таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022), не надає особі безпосереднього права на перерахунок пенсії без наявності відповідного законодавчого врегулювання механізму такого перерахунку. До моменту внесення Верховною Радою України відповідних змін, якими буде унормовано порядок реалізації цього права, вимоги про переведення особи на пенсію державного службовця та її перерахунок не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи частини 5 статті 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №300/5778/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
С.П. Нос