ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/20310/24 пров. № А/857/15178/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Морська Г.М.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 134550007253 від 14 серпня 2024 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії, а саме, здійснити перерахунок його з урахуванням заробітної плати за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01 липня 2000 року у період з 1978 по 1995 рік на основі даних Головного управління статистики у Львівській області.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07 серпня 2024 року звертався із заявою про перерахунок пенсії на підставі абз.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року з урахуванням заробітної плати з 1978 по 1995 рік на основі даних Головного управління статистики у Львівській області. До заяви сформованої в електронному форматі додав пояснення та документи, що він ужив усіх необхідних заходів для одержання відомостей про заробітну плату у період з 1978 по 1995 рік, коли він працював на різних посадах у Державному підприємстві «Львівський автобусний завод» (Відкритому акціонерному товаристві «Львівський автобусний завод»), а також відомості про середню заробітну плату у галузях, надані Головним управлінням статистики у Львівській області. Однак, 14 серпня 2024 року Відділ перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (хоча при заповненні заяви було обрано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області) прийняв рішення № 134550007253, яким відмовило у перерахунку пенсії на підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, зазначивши, що Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів наявності передбачених законом підстав для перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 01 липня 2000 року, оскільки на виконання вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пунктів 2.1, 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, не подав довідки про заробітну плату, підтвердженої первинними документами, а наданий лист Головного управління статистики у Львівській області містить лише статистичні відомості та не є належним документом для підтвердження індивідуального заробітку. Суд першої інстанції також виходив із того, що Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919, регулює порядок визначення заробітної плати виключно при призначенні пенсії, а не при її перерахунку, та застосовується лише у випадках, прямо визначених пунктом 1 цього Порядку.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що при прийнятті рішення судом не враховано принцип верховенства права, гарантії права на справедливий суд та право особи на легітимні очікування. Вказує, що судом не надано належної оцінки тому, що позивач діяв добросовісно та вжив усіх передбачених законом заходів для підтвердження заробітної плати за періоди роботи, а відсутність відповідних документів не може бути покладена на нього. Неправильне застосування положень пенсійного законодавства призвело до порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення.
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відмова у врахуванні заробітної плати за спірний період фактично покладає на позивача негативні наслідки неналежного виконання обов`язків державними органами та іншими суб`єктами щодо збереження пенсійних відомостей. Вказує, що позивач діяв добросовісно та вжив усіх можливих заходів для отримання необхідних документів, тому відсутність таких відомостей не може бути підставою для обмеження його права на належне пенсійне забезпечення.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповідь на відзив на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком з 23.01.2020.
07.08.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
До заяви долучив: лист Департаменту економічного розвитку ЛМР від 10.04.2020 № 2301-ВИХ-29364, лист Департаменту соціального захисту населення ЛОДА від 16.03.2020 № 11-1115, лист Державного архіву Львівської області ЛОДА від 05.02.2024 № 270/1-36 вих., лист Управління соціального захисту ДГП ЛМР від 30.04.2020 № 2603-вих-32688, лист Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту ДГП ЛМР від 17.03.2020 № 260306-2266, довідку № 05/124 від 31.01.2020 ліквідатора ВАТ "ПАСАВТОПРОМ", лист Міністерства соціальної політики, лист Головного управління статистики у Львівській області від 02.06.2020 № 13-06/1426/10-20 (статистична інформація про середньомісячну заробітну плату штатного працівника за галузями народного господарства за 1978-1996 роки у Львівській області), заяву-звернення від 07.08.2024 щодо перерахунку пенсії.
Постановою Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі - Порядок 22-1), щодо застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Нова технологія екстериторіального призначення/перерахунку пенсії передбачає опрацювання заяв і прийнятих документів бек-офісами 25 головних управлінь Фонду у порядку черговості, незалежно від місць прийому заяв та місця проживання пенсіонерів. Рішення за результатами розгляду заяви зберігається в електронній пенсійній справі особи. Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних". Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій (пункт 4.8 Порядку 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 14.08.2024 № 134550007253.
Рішення мотивоване наступним: «… Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. З огляду на положення абзацу першого частини першої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 підлягає перевірці на відповідність первинним документам. Завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складена довідка, не надані. Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Водночас у разі, якщо документи про заробіток особи не збереглися, заробітну плату (дохід), який враховується для призначення пенсії, може бути визначено відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 919 (зі змінами, які набрали чинності 12.03.2012) (далі- Порядок). … Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Порядку за період до 01.01.1998 та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування довідка про заробітну плату (дохід) надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником. Механізм визначення заробітної плати (доходу) у цьому випадку встановлено цим підпунктом. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку визначено, що у разі, коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, довідка про заробітну (дохід) видається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад. Варто зазначити, що для перерахунку пенсій положення Порядку не застосовуються. За таких обставин відмовити ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії по ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1, 2 та 5 частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики (…).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацу 3 частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Як зазначено в абзацах 1-3 підпункту 3 пункту 2.1 Розділу ІІ «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Зразок довідки про заробітну плату (дохід), яку особа має надати пенсійному органу для обчислення пенсії, визначено в Додатку 1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Аналізуючи вищенаведене, необхідно зауважити, що стаття 40 Закону № 1058-IV встановлює, що заробітна плата для обчислення пенсії за період до 30 червня 2000 року повинна враховуватися у двох випадках: 1) якщо страховий стаж осіб починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, а також 2) за бажанням самих пенсіонерів, однак за умови, підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Щодо другого випадку, то єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року у справа № 21-11а15 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17, від 17.08.2023 у справі № 808/1771/18.
Щодо застосування до спірних відносин, Порядку № 919, а саме абзацу підпункту 1 пункту 3 згідно якого у випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія, то як вказано Верховним Судом в постановах від 26.06.2018 у справі № 453/500/15-а та від 18.10.2019 у справі № 547/1211/16-а, Порядок №919, застосовується лише при призначенні, а не під час перерахунку пенсії, та лише у випадках, встановлених в пункті 1, де цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на відміну від другого випадку, в разі, якщо починаючи з 1 липня 2000 року стаж пенсіонера становить менше 60 місяців, законодавцем не вимагається обов`язкового підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Тобто, вказаний порядок визначення заробітної плати (доходу) у разі втрати первинних документів, застосовується саме для осіб, страховий стаж яких починаючи з 1 липня 2000 року становить менше як 60 місяців та за обов`язкової умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року.
Таким чином, судом першої інстанції правильно зазначено, що законодавцем фактично встановлено додаткову гарантію для забезпечення права на призначення пенсії особам, страховий стаж яких починаючи з 1 липня 2000 року становить менше як 60 місяців та документи яких втрачені з незалежних від них обставин.
Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, у позивача починаючи з 01 липня 2000 року страховий стаж становить більше 60 місяців, тому відсутні підстави для застосування при перерахунку пенсії норм Постанови № 919 та, відповідно для можливості врахування.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.10.2019 у справі № 547/1211/16-а.
Верховний Суд в постановах від 26.06.2018 у справі № 453/500/15-а та від 18.10.2019 у справі № 547/1211/16-а, зробив висновок, що Порядок №919, застосовується лише при призначенні, а не під час перерахунку пенсії, та лише у випадках, встановлених в пункті 1. Тобто, вказаний порядок визначення заробітної плати (доходу) у разі втрати первинних документів, застосовується саме для осіб, страховий стаж яких починаючи з 1 липня 2000 р. становить менше як 60 місяців та за обов`язкової умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблені на підставі правильного застосування норм матеріального права.
Посилання скаржника на висновки постанову Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 є необгрунтованими, оскільки такі висновки є нерелевантними до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 380/20310/24 - без змін.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська