ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Львів Справа № 300/2163/25 пров. № А/857/30108/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, прийняте суддею Тимощуком О.Л. у м. Івано - Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання до вчинення певних дій,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся з позовом до ГУ ПФУ в Тернопільській області (надалі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 12.03.2025 №092750008162 про відмову у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов`язати ГУПФУ в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) з 05.03.2025, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, зарахувавши, при цьому, до загального страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 15.12.2004 в Надвірнянському НГВУ та періоди роботи на території російської федерації, а саме: з 18.08.1995 по 01.11.1998 в СП «Сибнефть» (з 25.03.1996 - перейменовано на АОЗТ «Сибнефть»); з 02.05.2000 по 31.07.2000 у ТОВ «Урайнефтеотдача»; з 01.08.2000 по 20.03.2002 у ТОВ «Шаимская нефтесервисная компания»; з 17.12.2004 по 08.06.2006 у ТОВ «СК-Нефтеотдача»; з 10.06.2006 по 23.05.2007, з 02.06.2008 по 04.05.2009, з 31.08.2009 по 08.06.2011, з 19.07.2001 по 30.03.2012, з 21.08.2012 по 16.01.2013, з 23.01.2013 по 21.10.2013, з 30.10.2013 по 28.07.2014, з 21.08.2014 по 15.04.2015, з 16.04.2015 по 13.04.2016, з 15.04.2016 по 15.04.2017, з 17.04.2017 по 17.04.2018, з 18.04.2018 по 18.04.2019, з 19.04.2019 по 09.11.2021, з 10.11.2021 по 17.01.2022 в ТОВ «Недра»; з 25.05.2007 по 08.05.2008 в ЗАТ «Нижневартовский капитальний ремонт скважин», а також враховуючи відомості довідки про заробітну плату №4 від 22.04.2021, виданою ТОВ «Недра».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 12.03.2025 №092750008162 про відмову у переведенні на пенсію за віком; зобов`язано призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV з 05.03.2025, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, зарахувавши, при цьому, до загального страхового стажу період роботи на яких наполягав позивач. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на послуги з перекладу документів в розмірі 470 грн.
Суд, зазначив, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
Усі записи зроблені належним чином та не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності. Жодних доводів на спростування недійсності записів трудової книжки позивача відповідач не наводить.
Суд звернув увагу, що єдиною правовою підставою, яка слугувала для відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком, є недостатній страховий стаж.
Суд зазначив, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.
На переконання суду, неврахування відповідачем періодів роботи позивача на території російської федерації є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Суд звернув увагу, що позивач у позовній заяві просить суд зарахувати до його страхового стажу періоди роботи на території російської федерації, зокрема період роботи з 19.07.2001 по 30.03.2012 в ТОВ «Недра».
Натомість, трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 22.07.1981 не містить запису з таким періодом роботи, що є підставою для відмови у задоволенні вказаної вимоги.
Позивач у заяві від 05.03.2025, в результаті розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, просив перевести його із пенсії по інвалідності на пенсію за віком з врахуванням заробітної плати згідно з довідкою №4 від 22.04.2021, виданою ООО «Недра» (а.с.46).
Оскільки така довідка була видана до виходу Держави Україна та російської федерації з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992, відтак така довідка повинна прийматися на території України без легалізації.
Щодо зарахування до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 15.12.2004 в Надвірнянському НГВУ, то така вимога підлягає до задоволення, оскільки у випадку несплати підприємством страхових внесків до органу пенсійного фонду відповідальність за таку несплату несе саме підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, оскільки саме на страхувальника покладено обов`язок здійснювати відрахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи та їх перерахунок до відповідного фонду, а відтак саме роботодавець є тією особою, яка згідно закону повинна сплачувати страхові внески.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що з 01 січня 2023 російська федерація одноосібно припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992, у зв`язку із чим відсутнє право на зарахування стажу набутого на території російської федерації.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
Як свідчать записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 22.07.1981 (а.с.8-21) позивач:
- у період з 18.08.1995 по 20.06.1996 працював машиністом підйомного агрегату на підземний і капітальний ремонт свердловин шостого розряду вахтово-експедиційним методом СП «Сибнефть» (з 25.03.1996 АТЗТ «Сибнефть»);
- у період з 21.06.1996 по 01.11.1998 працював водієм третього класу на УАЗ-469 АТЗТ «Сибнефть» (з 30.05.1997 Відкрите акціонерне підприємство «Сибнефть»);
- у період з 02.05.2000 по 31.07.2000 працював водієм транспортного цеху ТОВ «Урайнефтеотдача»;
- у період з 01.08.2000 по 20.03.2002 працював водієм 1 класу вахтово-експедиційним методом транспортного цеху ТОВ «Шаимская нефтесервисная компания»;
- у період з 28.04.2002 по 15.12.2004 працював машиністом підйомного агрегату на підземний і капітальний ремонт свердловин шостого розряду Надвірнянського НГВУ;
- у період з 17.12.2004 по 08.06.2006 працював водієм 1 класу в автотранспортному цеху ТОВ «СК-Нефтеоддача»;
- у період з 10.06.2006 до 23.05.2007 працював водієм 1 класу в автотранспортному цеху ТОВ «Недра»;
- у період з 25.05.2007 по 08.05.2008 працював водієм 1 класу вахтовим методом в автотранспортному цеху ЗАТ «Нижневартовский капитальний ремонт скважин»;
- у період з 02.06.2008 по 04.05.2009 працював водієм атвтотранспортної ділянки ТОВ «Недра»;
- у період з 31.08.2009 по 08.06.2011 працював майстром з ремонту в автотранспортній ділянці ТОВ «Недра»;
- у період з 19.07.2011 по 30.03.2012; з 21.08.2012 по 16.01.2013; з 23.01.2013 по 21.10.2013; з 30.10.2013 по 28.07.2014; з 21.08.2014 по 15.04.2015; з 16.04.2015 по 13.04.2016; з 15.04.2016 по 15.04.2017 працював водієм автомобіля вахтовим методом роботи ТОВ «Недра»;
- у період з 17.04.2017 по 17.04.2018 працював машиністом крана автомобільного в автотранспортному цеху вахтовим методом роботи в ТОВ «Недра»;
- у період з 18.04.2018 по 18.04.2019; з 19.04.2019 по 09.11.2021 працював водієм автомобіля в автотранспортному цеху вахтовим методом роботи ТОВ «Недра»;
- у період з 10.11.2021 по 17.01.2022 працював водієм автомобіля в автотранспортному цеху вахтовим методом роботи ТОВ «СК Недра».
ОСОБА_1 21.10.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із запитом про надання інформації, зокрема щодо стажу який зараховано/не зараховано до страхового стажу для призначення і обчислення пенсії та заробітної плати яка врахована при обчисленні розміру пенсії (а.с.22-зворотний бік а.с.22).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом №9442-8043/М-02/8-0900/24 від 21.11.2024 повідомило ОСОБА_1 , про те що останній отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV з урахування страхового стажу 18 років 01 місяць та заробітної плати за період з 01.11.1986 по 31.10.1991. До страхового стажу позивача не зараховано періоди: з 18.01.1995 по 01.11.1998, з 02.05.2000 по 31.07.2000, з 01.08.2000 по 20.03.2002, з 01.01.01.2004 по 15.12.2004, з 17.12.2004 по 08.06.2006, з 10.06.2006 по 23.05.2007, з 02.06.2008 по 04.05.2009, з 31.08.2009 по 08.06.2011, з 19.07.2001 по 30.03.2012, з 21.08.2012 по 16.01.2013, з 16.04.2015 по 13.04.2016, з 15.04.2016 по 15.04.2017, з 17.04.2017 по 17.04.2018, з 18.04.2018 по 18.04.2019, з 19.04.2019 по 09.11.2021, з 10.11.2021 по 17.01.2022 та з 25.05.2007 по 08.05.2008 (а.с.23-зворотний бік а.с.23).
В коментованому листі третя особа зазначила, що з 01.01.2023 російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді від 13.03.1992, у зв`язку з чим відсутнє право для зарахування стажу набутого на території російської федерації (зворотній бік а.с.23).
Надалі, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою 03.01.2025, в якій просив провести обчислення пенсії за віком з врахуванням довідки №40 від 22.04.2021 та стажу роботи останнього за періоди: з 18.01.1995 по 01.11.1998, з 02.05.2000 по 31.07.2000, з 01.08.2000 по 20.03.2003, з 17.12.2004 по 08.06.2006, з 10.06.2006 по 23.05.2007, з 02.06.2008 по 04.05.2009, з 31.08.2009 по 08.06.2011, з 19.07.2011 по 30.03.2012, з 21.08.2012 по 16.01.2013, з 23.01.2013 по 21.10.2013, з 30.10.2013 по 28.07.2014, з 21.08.2014 по 15.04.2015, з 16.04.2015 по 13.04.2016, з 15.04.2016 по 15.04.2017, з 17.04.2017 по 17.04.2018, з 18.04.2018 по 18.04.2019, з 19.04.2019 по 09.11.2021, з 10.11.2021 по 17.01.2022 та з 25.05.2007 по 08.05.2008, врахувати стаж роботи в районах Крайньої півночі один місяць роботи за півтора місяця роботи (а.с.34-зворотний бік а.с.34).
Позивач 20.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою ідентично за змістом до заяви від 03.01.2025 (а.с.38-зворотний бік а.с.38).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 28.01.2025 №756-133/М-02/8-0900/25 повідомило позивачу, що відносно зарахування періодів роботи на території російської федерації роз`яснення надано листом від 21.11.2024 №9442-8043/М-02/8-0900/24. Щодо перерахунку пенсії за довідкою №40 від 22.01.2021 позивачу потрібно звернутися у порядку визначеному законодавством із заявою встановленого зразка про призначення/ перерахунок пенсії із долученням всіх необхідних документів, а не із заявою у формі звернення (а.с.36 та зворотна сторона).
Листом від 17.02.2025 №0900-0204-8/9221 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило ОСОБА_1 про те, що в результаті розгляду заяви від 10.02.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії №092750008162 від 13.02.2025 року у зв`язку з відсутністю правових підстав (а.с.41-42).
Листом від 17.02.2025 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило ОСОБА_1 , що роз`яснення щодо питання зарахування періодів роботи, які не зараховані до страхового стажу останнього надано у листі №9442-8043/М-02/8-0900/24 від 21.11.2024.
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком від 05.03.2025, в якій просив перевести останнього на пенсію по віку, зарахувавши при цьому до страхового стажу періоди роботи на території російської федерації: з 18.08.1995 по 01.11.1998, з 02.05.2000 по 31.07.2002, з 01.08.2004 по 15.12.2004, з 17.12.2004 по 08.06.2006, з 10.06.2006 по 23.05.2007, з 02.06.2008 по 04.05.2009, з 31.08.2009 по 08.06.2011, з 19.07.2001 по 30.03.2012, з 21.08.2012 по 16.01.2013, з 23.10.2013 по 21.10.2013, з 30.10.2013 по 28.07.2014, з 21.08.2014 по 15.04.2015, з 16.04.2015 по 13.04.2016, з 15.04.2016 по 15.04.2017, з 17.04.2017 по 17.04.2018, з 18.04.2018 по 18.04.2019, з 19.04.2019 по 09.11.2021, з 10.11.2021 по 17.01.2022, з 25.05.2007 по 08.05.2008 та враховуючи відомості про заробітну плату згідно з довідкою №4 від 22.04.2021, виданою ООО «Недра» (а.с.46).
Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від 12.03.2025 №092750008162 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. У коментованому рішенні відповідач зазначив, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу: з 01.01.2023 по 31.12.2023 не менше 30 років, згідно з матеріалами ЕПС ОСОБА_1 його страховий стаж станом на 05.03.2025 складає 18 років 01 місяць 23 дні (а.с.48).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 9 липня 2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі як і раніше - Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 по 31 грудня 2023 - не менше 30 років.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Частиною четвертою вищезазначеної статті Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 із змінами (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пенсійним органом не враховано до страхового стажу спірний період роботи позивача здобутий на території російської федерації з 18.08.1995 по 01.11.1998 в СП «Сибнефть» (з 25.03.1996 - перейменовано на АОЗТ «Сибнефть»); з 02.05.2000 по 31.07.2000 у ТОВ «Урайнефтеотдача»; з 01.08.2000 по 20.03.2002 у ТОВ «Шаимская нефтесервисная компания»; з 17.12.2004 по 08.06.2006 у ТОВ «СК-Нефтеотдача»; з 10.06.2006 по 23.05.2007, з 02.06.2008 по 04.05.2009, з 31.08.2009 по 08.06.2011, з 19.07.2011 по 30.03.2012, з 21.08.2012 по 16.01.2013, з 23.01.2013 по 21.10.2013, з 30.10.2013 по 28.07.2014, з 21.08.2014 по 15.04.2015, з 16.04.2015 по 13.04.2016, з 15.04.2016 по 15.04.2017, з 17.04.2017 по 17.04.2018, з 18.04.2018 по 18.04.2019, з 19.04.2019 по 09.11.2021, з 10.11.2021 по 17.01.2022 в ТОВ «Недра»; з 25.05.2007 по 08.05.2008 в ЗАТ «Нижневартовский капитальний ремонт скважин».
Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Частиною першою, другою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Водночас, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання зарахування до страхового стажу періодів роботи, набутих на території російської федерації, слід враховувати Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (Угода припинила дію для України 19 червня 2023, Угода 1) та Угодою між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 (Угода припинила дію 4 липня 2023, Угода 2).
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (яка була чинною на час виникнення спірних відносин; далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 (яка була чинною на час виникнення спірних відносин) трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15 квітня 1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російської федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
На час роботи позивача в російській федерації Україна була учасником Угоди, відтак норми Угоди застосовуються до спірних відносин.
Згідно зі статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Кабінет Міністрів України постановою від 29 листопада 2022 № 1328 постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 у м. москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13 березня 1992 в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10 січня 2023, яке цього ж дня було опубліковане у Офіційному віснику України, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 для України 19 червня 2023.
У Рішенні від 9 лютого 1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що до загального страхового стажу ОСОБА_1 необхідно зарахувати період роботи на території російської федерації, а саме: з 18.08.1995 по 01.11.1998 в СП «Сибнефть» (з 25.03.1996 - перейменовано на АОЗТ «Сибнефть»); з 02.05.2000 по 31.07.2000 у ТОВ «Урайнефтеотдача»; з 01.08.2000 по 20.03.2002 у ТОВ «Шаимская нефтесервисная компания»; з 17.12.2004 по 08.06.2006 у ТОВ «СК-Нефтеотдача»; з 10.06.2006 по 23.05.2007, з 02.06.2008 по 04.05.2009, з 31.08.2009 по 08.06.2011, з 19.07.2011 по 30.03.2012, з 21.08.2012 по 16.01.2013, з 23.01.2013 по 21.10.2013, з 30.10.2013 по 28.07.2014, з 21.08.2014 по 15.04.2015, з 16.04.2015 по 13.04.2016, з 15.04.2016 по 15.04.2017, з 17.04.2017 по 17.04.2018, з 18.04.2018 по 18.04.2019, з 19.04.2019 по 09.11.2021, з 10.11.2021 по 17.01.2022 в ТОВ «Недра»; з 25.05.2007 по 08.05.2008 в ЗАТ «Нижневартовский капитальний ремонт скважин».
Враховуючи, що позивач працював на території російської федерації до набрання чинності Закону України від 1 грудня 2022 № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993» (який набрав чинності 23 грудня 2022) її положення протиправно не були застосовані відповідачем та, як наслідок, не зараховано до страхового стажу зазначені вище періоди роботи на території рф.
Не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії і припинення участі російської федерації в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів.
Щодо неврахування довідки про заробітну плату, колегія суддів зазначає наступне.
В силу приписів частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Отже, заробітна плата для обчислення пенсії враховується за увесь час, починаючи з 1 липня 2000, та, за бажанням пенсіонера, за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд за періоди до 1 липня 2000. Тобто, на підставі довідок про заробітну плату (підтверджених первинними документами) враховується заробітна плата за будь-які 5 років страхового стажу до 1 липня 2000.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), визначено перелік документів, необхідних для призначення та перерахунку пенсії за віком.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 цього Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Як передбачено частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За змістом підпункту 3 пункту 4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку №22-1).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що пенсіонер має подати саме довідку про заробітну плату, в якій мають бути зазначені первинні документи, на підставі яких вона видана, а орган пенсійного фонду має право вимагати від підприємств, установ та організацій, її дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, а також перевіряти обґрунтованість її видачі. Після надходження документів пенсійний орган вирішує питання про перерахунок пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2018 у справі №667/4633/15-а.
Зміст відомостей зазначених в Довідці про заробітну плату для обчислення пенсії та положення пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, свідчать про те, що така довідка відповідає вимогам законодавства, так як видана на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємства, яким видано таку довідку, містить кутовий штамп та печатку підприємства, підписи керівника та головного бухгалтера.
Судом встановлено, що довідка №4 від 22.04.2021, видана ТОВ «Недра» містить інформацію про дату її видачі, номер довідки, первинні документи на підставі яких видана така довідка, відомості про сплату внесків до пенсійного фонду російської федерації, підписана відповідальними особами ТОВ «Недра», на ній міститься відтиски печатки вказаного ТОВ.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що така довідка була видана до виходу Держави Україна та російської федерації з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992, а відтак така довідка повинна прийматися на території України без легалізації.
Щодо зарахування до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 15.12.2004 в Надвірнянському НГВУ, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до записів №№26-27 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22.07.1981, ОСОБА_1 у період з 28.04.2002 по 15.12.2004 працював машиністом підйомного агрегату на підземний і капітальний ремонт свердловин Надвірнянського НГВУ (зворотній бік а.с.12-а.с.13).
Такі записи належним чином оформлені, містять всі необхідні відомості про період роботи, документи на підставі яких зроблено такі записи, скріплені підписом відповідальної особи та відтиском печатки.
Таким чином, зазначені записи не викликають жодного обґрунтованого сумніву щодо роботи позивача у період з 28.04.2002 по 15.12.2004 в Надвірнянському НГВУ.
Колегія суддів також зазначає, що у випадку несплати підприємством страхових внесків до органу пенсійного фонду відповідальність за таку несплату несе саме підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, оскільки саме на страхувальника покладено обов`язок здійснювати відрахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи та їх перерахунок до відповідного фонду, а відтак саме роботодавець є тією особою, яка згідно закону повинна сплачувати страхові внески.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 15.12.2004 в Надвірнянському НГВУ підлягає зарахуванню до загального страхового стажу позивача.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вбачає обґрунтованим висновк суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №300/2163/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш