УХВАЛА
10 серпня 2026 року
м. Київ
справа №520/21185/25
адміністративне провадження № К/990/36836/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Васильєва І. А., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Івано-Франківської митниці на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року по справі № 520/21185/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОЛЮШН» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІСОЛЮШН звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2025/000025/2 від 21.07.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2025/000245 від 21.07.2025.
Ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року, позов задоволено.
Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОЛЮШН» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Прийнято по справі № 520/21185/25 додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби (вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76005, код ЄДРПОУ 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСОЛЮШН» (61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 192А, оф. 202, код ЄДРПОУ 44538451) витрати на правову допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 7944 (сім тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 85 копійок.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Додаткові рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткових рішень, слід застосовувати такий же критерій.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року по справі № 520/21185/25.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. А. Васильєва
О. О. Шишов