УХВАЛА
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №640/2941/20
адміністративне провадження №К/990/35602/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року Міністерство юстиції України звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Трудова Україна» № 1457 від 21 червня 2000 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року, позов задоволено, анульовано реєстраційне свідоцтво ПП «Трудова Україна» № 1457 від 21 червня 2000 року.
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна», в інтересах якої діє адвокат Стражник Тарас Віталійович, задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі № 640/2941/20 скасовано, а справу № 640/2941/20 направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року адміністративну справу № 640/2941/20 прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року адміністративний позов Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» задоволено. Анульовано реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Трудова Україна» №1457 від 21 червня 2000 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу Політичної партії "Трудова Україна" залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року залишено без змін.
Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою надіславши її 08 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
05 травня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
30 травня 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року визнано неповажними, зазначені Політичною партією «Трудова Україна», підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовлено у задоволенні клопотання Політичної партії «Трудова Україна» про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва залишено без руху.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України); клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20, повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
29 липня 2026 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У зв`язку із перебуванням судді Загороднюка А.Г. з 06 липня 2026 року по 31 липня 2026 року (Наказ від 08 червня 2026 року №2206/0/5-26) у відпустці, судді Єресько Л.О. з 06 липня 2026 року по 10 серпня 2026 року (Наказ від 26 травня 2026 року №1999/0/5-26) у відпустці, судді Соколова В.М. з 06 липня 2026 року по 31 липня 2026 року (Наказ від 22 червня 2026 року №2720/0/5-26) у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується колегією суддів після усунення всіх обставин, які перешкоджали вирішенню цього питання.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так, імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіркою змісту поданої уточненої касаційної скарги установлено, що обґрунтовуючи підстави допуску скарги до касаційного перегляду скаржник указує на наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначених частиною 1, пунктами 1 частини 4, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, однак, аргументує підстави касаційного оскарження виключного доводами про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини 1 статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині анулювання реєстрації партії через не висування кандидатів на виборах протягом 10 років без врахування правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду у справі ОУН № 640/2933/20 від 19 грудня 2023 року, відповідно до яких суд не може примусово анулювати реєстрацію партії просто за не участь у виборах, а має пересвідчитись і встановити, що така бездіяльність свідчить про фактичне припинення її діяльності та зумовлена не бажанням членів брати участь у політичному житті суспільства.
Проте, указаним доводам касаційної скарги Верховним Судом вже було надано оцінку ухвалами про залишення касаційної скарги без руху від 28 січня 2026 року та від 12 травня 2026 року та ухвалами про повернення касаційної скарги від 30 квітня 2026 року та від 26 травня 2026 року, від 09 червня 2026 року та 22 червня 2026 року.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання заявника на пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для відкриття касаційного провадження, визначених пунктами частини четвертої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного, Суд робить висновок, що касаційна скарга не містить належних доводів визначених пунктом частиною 4 статті 328 КАС України, а скаржником при повторному зверненні до суду касаційної інстанції не враховано приписи попередніх ухвал Верховного Суду у цій справі, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку.
Указане свідчить, що скаржник формально підійшов до оформлення касаційної скарги та проігнорував роз`яснення Верховного Суду щодо необхідності дотримання законодавчих вимог до змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судового рішення.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного перегляду даної справи.
Разом з тим, під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 КАС України якою передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У тексті касаційної скарги заявник просить про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування указаного клопотання зазначає, що 22 червня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу повернуто. Судом роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом. 29 липня 2026 року касаційна скарга подається повторно. Автор касаційні скарги зазначає, що пропуск процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, обґрунтовується форс мажорними обставинами воєнного стану, знаходженням голови Партії за межами України. Вважає, що процесуальні дії Партії по оскарженню рішень судів є послідовними, члени Партії роблять все можливе в умовах воєнного стану для захисту Партії та відстоювання політичних інтересів. Враховуючи вище викладене, просить суд касаційної інстанції поновити строк на касаційне оскарження, відкрити касаційне провадження та дозволити членам Партії захистити свої політичні права.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску процесуального строку, колегія суддів виходить з наступного.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 04 лютого 2026 року, а касаційну скаргу вперше подано 09 березня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2026 року касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20, повернуто особі, яка її подала.
Так, відповідно до відомостей з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП ДСС) ухвалу Верховного Суду від 22 червня 2026 року, доставлено до електронного кабінету скаржника 22 червня 2026 року о 23:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
29 липня 2026 року скаржник через підсистему «Електронний суд» вчетверте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить із такого.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України. Разом із тим сам по собі факт пропуску строку не є безумовною підставою для відмови у судовому захисті, оскільки за наявності поважних причин та належного їх підтвердження такий строк може бути поновлений.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з відповідними Указами Президента України та триває й досі.
У свою чергу, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
Сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не є автоматичною поважною причиною для поновлення строків звернення до суду. У випадку посилання на указану обставину, як підставу поновлення процесуального строку, скаржник має обґрунтувати, як саме бойові дії, окупація, евакуація чи відсутність зв`язку завадили вчасно звернутися до суду із касаційною скаргою.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Окрім того, Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Зокрема, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Разом з тим, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо перебування голови Партії за межами України, що унеможливило своєчасне звернення до суду касаційної інстанції, позаяк, організаційні труднощі, які виникають у суб`єкта звернення, не можуть бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки процесуальний закон чітко визначає порядок і строки подачі касаційної скарги, і ці вимоги є обов`язковими для всіх учасників процесу.
Такі обставини самі по собі не свідчать про існування об`єктивної та непереборної перешкоди для своєчасного подання касаційної скарги. Для визнання їх поважною причиною необхідно довести, що вони фактично унеможливлювали звернення до суду в межах установленого законом строку, чого у цій справі не встановлено.
Крім того, колегія суддів враховує, що Конституція України гарантує кожному право на правову допомогу, а КАС України передбачає можливість участі сторони у справі як особисто, так і через представника.
Тому для обґрунтування поважності причин пропуску строку недостатньо послатися лише на певні обставини. Необхідно також довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлювали звернення по професійну правничу допомогу, оформлення представництва та подання позову через представника. Таких належних і допустимих доказів скаржником не надано.
Навпаки, касаційну скаргу у цій справі зрештою подано через систему «Електронний суд», а отже, сама форма звернення до суду не вимагала особистої фізичної присутності голови Партії в суді.
Водночас, Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Неодноразове невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Зокрема, неодноразове повернення касаційної скарги свідчить про неуврахування скаржником приписів Верховного Суду щодо належного оформлення касаційної скарги, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справ № 260/192/21, справа № 160/3121/20).
Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.
Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку, оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи зазначене та з огляду на те, що з моменту повернення попередньо поданої касаційної скарги (22 червня 2026 року) до подання цієї касаційної скарги( 29 липня 2026 року) пройшло більше місця та зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту неодноразового подання повторних касаційних скарг пройшло майже шість місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Непереборних обставин скаржником не наведено, а судом не встановлено.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України) та клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ :
Визнати неповажними, зазначені Політичною партією «Трудова Україна», підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у задоволенні клопотання Політичної партії «Трудова Україна» про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Політичної партії «Трудова Україна» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі №640/2941/20 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Трудова Україна» про анулювання реєстраційного свідоцтва- залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції:
-уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України);
-клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання уточненої касаційної скарги у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду