УХВАЛА
про залишення касаційної скарги без руху
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №240/18818/25
адміністративне провадження №К/990/36245/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Громадської спілки «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі за позовом Громадської спілки «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» до Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти Житомирської міської ради, про визнання протиправним та нечинним пункту положення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Громадська спілка «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни вимог позову, просила:
- визнати протиправним та нечинним підпункт 10.1.3 Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти Житомирської міської об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Житомирської міської ради від 28.09.2020 №1998, із змінами від 23.09.2021;
- зобов`язати Житомирського міського голову забезпечити підготовку проєкту змін до цього Положення шляхом доповнення його пунктами, підпунктами, якими встановити такий порядок формування конкурсних комісій в частині обрання до їх складу представників інститутів громадянського суспільства, який забезпечить дотримання принципу рівності громадських об`єднань (інститутів громадянського суспільства) перед законом, та Житомирську міську раду - розглянути цей проєкт і внести зміни до Положення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправним та нечинним підпункт 10.1.3 пункту 10.1 Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти Житомирської міської об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 28.09.2020 №1998, у частині слів: «з них на постійній основі до кожної конкурсної комісії включається як фахівець у сфері загальної середньої освіти працівник департаменту освіти Житомирської міської ради у посадові обов`язки якого включено питання загальної середньої освіти»;
- зобов`язано Житомирську міську раду привести підпункт 10.1.3 пункту 10.1 Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти Житомирської міської об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 28.09.2020 №1998, у відповідність до правової оцінки, наданої у цій постанові.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Громадська спілка «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції скаржником було подано в межах строків на касаційне оскарження, а також те, що повторно касаційну скаргу подано у найбільш можливо стислі строки. Скаржник вказує, що документ, що посвідчує повноваження Слободянюк Наталії Олександрівни представляти позивача - копія виписки з ЄДР - міститься у матеріалах справи, про що було зазначено у касаційній скарзі від 26.06.2026, а у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено про необхідність додавати документ, що підтверджує повноваження представника, тому заявниця не додала цей документ до касаційної скарги.
Крім того, заявник зазначає, що повноваження голови Ради Спілки Ржешніовецького Ігоря Петровича та члена Ради Спілки Слободянюк Наталії Олександрівни спливли на момент подання касаційної скарги. Рішенням установчих зборів Спілки від 30.06.2020 (п. 7 протоколу) Слободянюк Наталію Олександрівну затверджено як особу, яка діє від імені Спілки без довіреності та представляє Спілку у її стосунках з іншими особами, підписує звернення, запити та інші документи після ознайомлення та узгодження із членами Ради Спілки. Проте до ЄДР було внесено відомості про посаду Слободянюк Наталії Олександрівни як «член Ради Спілки», але не як «заступник Голови Ради Спілки». У зв`язку з чим 11.07.2026 було скликано засідання Конференції Спілки, питанням №3 порядку денного розглянуто питання, зокрема, обрання голови Ради Спілки. Рішенням Конференції головою Ради Спілки обрано ОСОБА_1 . 15.07.2026 ОСОБА_1 подала до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Управління) документи для реєстрації змін до відомостей про Спілку та змін до Статуту Спілки. 17.07.2026 рішенням №557 Управління відмовило у державній реєстрації змін до відомостей про Спілку, що містяться у ЄДР. 23.07.2026 документи для реєстрації до Управління подано повторно, відомості про керівника Спілки (голову Ради Спілки) Слободянюк Наталію Олександрівну в ЄДР зареєстровано 27.07.2026. Вважає, що позивач в розумні строки усунув недолік, на який вказав суд.
Вирішуючи клопотання скаржника щодо поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Звертаючись вдруге з касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що повторне подання касаційної скарги відбулося упродовж розумного строку після отримання ухвали про повернення касаційної скарги.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Скаржник оскаржує постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026. Повний текст судового рішення складено 26.05.2026, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 26.06.2026, а касаційну скаргу повторно подано 02.08.2026.
Разом з тим, ухвалою Верховного Суду 06.07.2026 подану вперше касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки особою, яка підписала касаційну скаргу, не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені скаржника в розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, пунктом 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
В той же час, Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження. На момент відкриття касаційного провадження у Суду відсутня справа, а отже, відсутня можливість перевірити наявність в матеріалах справи ордеру на представництво інтересів позивача.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16; від 21.03.2018 у справі№ 914/2771/16).
Звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочиснтва України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд також зазначає, що подання касаційної скарги після повернення Верховним Судом попередньо поданої касаційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, позаяк процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень, що передбачено статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів встановила, що скаржник, в особі його представника - Слободянюк Наталії Олександрівни, отримав ухвалу про повернення первинної касаційної скарги 06.07.2026, проте звернувся до суду повторно лише 02.08.2025, що вказує на необґрунтоване зволікання у поданні скарги після усунення недоліків. Наведені скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку.
Верховний Суд наголошує, що організаційні труднощі, пов`язані з внутрішньою діяльністю Спілки, не можуть розцінюватися як об`єктивні та непереборні обставини, що унеможливлювали реалізацію процесуальних прав скаржника у встановлені законом строки. Крім того, заявником не наведено та не підтверджено належними доказами факту вжиття всіх можливих заходів для забезпечення представництва позивача протягом строку до закінчення повноважень голови Ради Спілки Ржешніовецького Ігоря Петровича та члена Ради Спілки Слободянюк Наталії Олександрівни.
Верховний Суд, дослідивши обставини справи та доводи скаржника, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки наведені обставини не можуть бути визнані поважними підставами для відновлення пропущеного строку.
Таким чином, скаржнику необхідно подати нові обґрунтування, які підтверджують наявність поважних причин пропущення строку на касаційне оскарження, з наданням належних доказів, що підтверджують ці обставини.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу Громадської спілки «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин поважності підстав пропуску строку.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити Громадській спілці «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026.
Залишити без руху касаційну скаргу Громадської спілки «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі за позовом Громадської спілки «Правозахисна громадська спілка «Освіту - в законне русло» до Житомирської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти Житомирської міської ради, про визнання протиправним та нечинним пункту положення, зобов`язання вчинити певні дії.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.А. Єзеров
Суддя А.І. Рибачук