УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №620/10414/25
адміністративне провадження № К/990/35745/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року (суддя Непочатих В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року (колегія у складі суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., Чуприни О.В.)
у справі № 620/10414/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФ України в Чернігівській області, відповідач, скаржник), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Чернігівській області при проведенні щорічного з 1 березня перерахунку (індексації) та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), щодо незастосування, передбаченого ч. 2 ст. 40, ч. 2 ст. 42 зазначеного Закону показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за два календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, а саме за 2016-2017 роки 5 377,90 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 - 1,17, від 01.04.2020 № 251 - 1,11, від 22.02.2021 № 127 - 1,11, від 16.02.2022 № 118 - 1,14, від 24.02.2023 № 168 - 1,197, від 23.02.2024 № 185 - 1,0796, від 25.02.2025 № 209 - 1,115, починаючи з 01.03.2025;
- зобов`язати відповідача здійснити щорічний з 1 березня перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначену згідно із Законом № 1058-IV, застосувавши, передбачений ч. 2 ст. 40, ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за два календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, а саме за 2016-2017 роки - 5377,90 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 - 1,17, від 01.04.2020 № 251 - 1,11, від 22.02.2021 № 127 - 1,11, від 16.02.2022 № 118 - 1,14, від 24.02.2023 № 168 - 1,197, від 23.02.2024 № 185 - 1,0796, від 25.02.2025 № 209 - 1,115, починаючи з 01.03.2025.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 04.02.2026 позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправними дій ГУ ПФ України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірах 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115;
- зобов?язав ГУ ПФ України в Чернігівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірах 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.07.2026 задовольнив апеляційну скаргу позивачки, скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 та ухвалив нове про задоволення позовних вимог.
29.07.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Чернігівській області, в якій відповідач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2016 - 2017 роки, у розмірах 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115.
Чернігівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 06.10.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте у поданій касаційній скарзі відсутні аргументовані посилання на існування обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто до їх переоцінки, що відповідно до приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФ України в Чернігівській області слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі № 620/10414/25.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб