УХВАЛА
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №990/319/26
адміністративне провадження №П/990/319/26
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у доступі ОСОБА_1 до інформації щодо змісту питань, згенерованих їй під час проходження тестування когнітивних здібностей в межах добору на посаду судді місцевого суду, та відповідей на них;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України надати ОСОБА_1 повну інформацію про тестування її когнітивних здібностей в межах добору на посаду судді місцевого суду, із розгорнутими питаннями та відповідями на них (включаючи зміст питань та відповідей: основу, дистрактори та ключі), а саме питань з ID номерами: 208, 209, 210, 211, 212, 238, 239, 240, 241, 242, 155, 157, 156, 184, 185, 186, 187, 128, 129, 130, 122, 102, 105, 97, 124, 115, 64, 74, 81, 89, 54, 55, 33, 41, 37, 17, 21, 26, 4, 6.
Перевіривши позовну заяву, Судом встановлено, що в обґрунтування позову позивачка зазначає, що не отримувала ні письмово, ні через кабінет суддівської кар`єри інформацію про результати свого тестування когнітивних здібностей із розгорнутими питаннями та відповідями на них. В кабінет суддівської кар`єри лише в кінці листопада 2025 року (після численних дзвінків до Комісії) надійшов звіт з відомостями про блок запитань, їх унікальний номер та дані про правильність відповідей без основ, дистракторів та ключів.
Так позивачка вказує, що відмова у наданні кандидату його зафіксованих відповідей позбавляє його можливості дізнатися, яка саме інформація про його когнітивний профіль обробляється та слугує підставою для прийняття рішень, що мають для нього юридичні наслідки.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на те, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Так, позовна заява не відповідає вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України з огляду на наступне.
Як убачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено дві позовні вимоги до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зокрема позивачка просить суд визнати протиправною відмову Вищої кваліфікаційної комісії України у доступі ОСОБА_1 до інформації, однак, при цьому, не зазначає яку саме відповідь Вищої кваліфікаційної комісії України, щодо відмови у доступі до інформації, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскаржує скаржниця, оскільки остання неодноразово зверталася до відповідача зі зверненнями та запитами.
Суд зауважує, що судові рішення (у тому числі ухвала про відкриття провадження у справі) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про зміст позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються. Ці та інші вимоги до позовної заяви є обов`язковими і обов`язок щодо їхнього виконання покладений саме на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.
Разом з тим, позивачка не конкретизує, які саме звернення останньої були, на її думку, неналежним чином розглянуті.
Звернення до суду із узагальненими твердженнями щодо "визнати протиправною відмову Вищої кваліфікаційної комісії України у доступі ОСОБА_1 до інформації", без зазначення реквізитів конкретного звернення та відповіді на нього, в якому викладена така відмова та яке оскаржує скаржниця, позбавляє Верховний Суд можливості встановити дотримання строку звернення до суду, що не відповідає наведеним приписам норм процесуального права.
Отже, відсутність конкретизованого предмета позову перешкоджає суду визначити межі судового розгляду, предмет доказування у справі та, відповідно, здійснити ефективний захист прав позивачки, оскільки судовий захист не може надаватися стосовно абстрактних порушень. Суд покликаний перевіряти правомірність дій/бездіяльності лише у межах конкретної владно управлінської функції, тобто у межах конкретного порушеного права, що можливо зробити лише за умови конкретизації позивачем відповіді (відповідей) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якій (яких) відкладена відмова у доступі позивачки до інформації.
Позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту.
Слід також звернути увагу позивачки на положення пункту 3 частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивачка має усунути вказані судом недоліки, а саме подати до суду: уточнену позовну заяву, форма та зміст якої визначені у статтях 160, 161 КАС України, зокрема, у позові необхідно викласти зміст позовних вимог і обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги.
Керуючись статтями 161, 169 КАС України,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Установити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська