УХВАЛА
м. Вінниця
11 серпня 2026 р. Справа № 120/2774/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій (бездіяльності) відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 19.07.2022 по 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.
Разом із позовом подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 11.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу (його представниці) строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, зокрема, шляхом наведення інших обставини, які перешкодили вчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою та надати докази поважності причин пропуску.
В ухвалі зазначено, що заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
20.03.2026 на виконання вимог ухвали від 11.03.2026 представницею позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи подану заяву, представниця позивача зазначила, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а тому, на її думку, строк звернення позивача до суду підлягає поновленню. Окрім того, зазначила, що позивачем не було одержано письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань /інших щомісячних основних та додаткових видів за період з 19.07.2022 по 20.05.2023. За наведених обставин представниця позивача вважає, що слід поновити строк звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 25.03.2026 заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року скасовано. Справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії надання оцінки відповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
04.08.2026 дана справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду та передані на розгляд судді.
Ухвалою суду від 06.08.2026, враховуючи постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати додаткові докази та пояснення, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних перешкод, що заважали звернутися до суду у встановлений строк.
10.08.2026 представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку. Заява мотивована тим, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а тому, на її думку, строк звернення позивача до суду підлягає поновленню. Окрім того, зазначила, що позивачем не було одержано письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку складових грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань/інших щомісячних основних та додаткових видів за період з 19.07.2022 по 20.05.2023. Зазначає, що позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. За наведених обставин представниця позивача вважає, що слід поновити строк звернення до адміністративного суду.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає, що вказані представницею обґрунтування є ідентичними тим, яким суд уже надав правову оцінку в ухвалі від 06.08.2026 та які було визнано неповажними. Жодних нових фактичних обставин чи додаткових письмових доказів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних перешкод для звернення до суду, представницею не надано.
При цьому, суд повторно акцентує увагу, що про розмір прожиткового мінімуму який був застосований при розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 представнику позивача, стало відомо з листа відповідача від 01.05.2025, наданого на її адвокатський запит.
У свою чергу, з метою забезпечення права на справедливий суд та доступ до правосуддя, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий час для належного виконання вимог ухвали суду від 06.08.2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для продовження строку виконання ухвали суду від 06.08.2026 з власної ініціативи з метою надання позивачу можливості вказати інші поважні причини пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази.
Роз`яснити позивачу, що недоліки мають бути усунені шляхом подання додаткових пояснень із наведенням інших обставин (ніж посилання на ст. 233 КЗпП та відсутність повідомлень від відповідача), які перешкоджали вчасному зверненню до суду, з долученням належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними.
Продовжити позивачу (його представнику) процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна