УХВАЛА
про повернення скарги
м. Вінниця
12 серпня 2026 р. Справа № 120/12246/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департамнту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департамнту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича.
Ознайомившись зі скаргою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
При цьому, за приписами п. 1 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається.
Отже, оскільки скарга містить такий реквізит як «найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається», є помилковим звернення до адміністративного суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Разом з тим, ч. 1 ст. 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Із зазначеної вище норми вбачається, що КАС України передбачено право сторони виконавчого провадження на звернення до адміністративного суду з позовною заявою, оформленою відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України.
Тобто, формою звернення до суду щодо оскарження дій, бездіяльності та рішень суб`єкту владних повноважень (державного виконавця) є саме позовна заява.
В порушення зазначеної норм позивач звернувся до адміністративного суду не з позовною заявою, а зі скаргою.
Разом із тим суд звертає увагу, що положення ст. 169 КАС України регулюють порядок та підстави повернення позовної заяви, поданої до адміністративного суду, за умови, що така заява за своєю правовою природою є саме позовом та оформлена (або підлягає оформленню) відповідно до вимог КАС України.
У даному ж випадку заявник звернувся до суду не з позовною заявою, а зі скаргою, яка за своєю формою та змістом не відповідає визначенню позовної заяви у розумінні статей 160, 161 КАС України.
Відтак відсутній сам предмет правового регулювання ст. 169 КАС України, що унеможливлює її безпосереднє застосування для вирішення питання про повернення поданого звернення.
За таких обставин суд позбавлений можливості застосувати положення ст. 169 КАС України напряму, оскільки вона не поширюється на інші види процесуальних звернень, зокрема скарги, які не є позовами.
З огляду на відсутність у КАС України спеціальної норми, яка б визначала порядок процесуального реагування суду на подання скарги замість позовної заяви, суд відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України застосовує аналогію закону, а саме положення ст. 167 КАС України, що встановлює загальні вимоги до письмових заяв та надає суду право повернути таку заяву без розгляду у разі, якщо її недоліки унеможливлюють розгляд по суті.
Саме з цих підстав подана скарга підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Поряд із цим, суд звертає увагу, що у разі не згоди заявника із діями державного виконавця, заявник не позбавлений можливості оскаржити їх в судовому порядку шляхом звернення із окремим адміністративним позовом, поданим із дотриманням вимог ст. 287 КАС України.
Керуючись ст. 167, 169, 171, 248, 287 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департамнту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна