УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 серпня 2026 р. Справа № 120/12069/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звернення до органів Національної поліції, яке стало підставою для примусового доставлення позивача 04 лютого 2026 року;
визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Іллінці, вчинені 04 лютого 2026 року після мого доставлення до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме:
утримання мене у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
обмеження свободи мого пересування;
неповідомлення правових і фактичних підстав вчинюваних щодо мене дій;
ненадання на мою вимогу документів, які стали підставою для мого доставлення та утримання;
неоформлення та/або ненадання документів, які, на думку відповідача, підтверджували законність вчинюваних щодо мене дій.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Великою Палатою Верховного Суду в справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року в справі №640/7310/19.
Так, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звернення до органів Національної поліції, яке стало підставою для примусового доставлення позивача 04 лютого 2026 року та визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинені 04 лютого 2026 року після його доставлення до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: утримання у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки; обмеження свободи пересування; неповідомлення правових і фактичних підстав вчинюваних щодо його дій; ненадання на його вимогу документів, які стали підставою для мого доставлення та утримання; неоформлення та/або ненадання документів, які, на думку відповідача, підтверджували законність вчинюваних щодо нього дій, не заявляючи при цьому ані вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, ані суб`єкта владних повноважень, який повинен вчинити певні дії, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України є невід`ємною складовою такого способу судового захисту.
Отже, обраний позивачем в цій частині спосіб судового захисту не відповідає положенням статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, що зумовлює необхідність усунення зазначених недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви.
За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, виклавши позовні вимоги відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович