ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 серпня 2026 року Справа №160/24072/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10 серпня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, при виплаті на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 у справі № 160/32320/24 індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу без податків та зборів компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, за виплачену на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 у справі № 160/32320/24 індексацію грошового забезпечення.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 05.11.2021 № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1871-IX), особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
За приписами статті 2 Закону № 1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Згідно із пунктами 1-3 частини другої Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1871-IX, місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:
1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;
2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;
3) витягу з реєстру територіальної громади.
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.
Відповідно до пунктів 3 та 4 цього Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Системний аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок про те, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання/перебування підтверджується вичерпним переліком документів, зокрема, паспортом громадянина України, витягом з реєстру територіальної громади.
Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.
Засвідчення факту місця проживання у публічно-правових відносинах, має бути підтверджено належними і допустимими доказами.
У позовній заяві позивачем зазначено адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , однак жодних доказів на підтвердження зазначених відомостей про реєстрацію позивача (сторінки паспорту з інформацією про зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі книжечки) або лицьового та зворотнього боку паспорту (якщо паспорт у формі ID-картки), або довідки про зареєстроване місце проживання позивача, або довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи, що підтверджують факт декларування/реєстрації місця проживання (перебування) позивача за зазначеною адресою в позовній заяві) до матеріалів позовної заяви не додано.
Вимоги щодо надання зазначених документів не є суто формальними, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 246 КАС України в резолютивній частині рішення мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (пункт 4).
Відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту України Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 23 відбиток печатки, 26 відмітка про засвідчення копії документа проставляють після тексту документа (20).
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви для приєднання до матеріалів справи та вручення відповідачу долучено письмові докази (копії документів), незасвідчені належним чином.
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати належним чином засвідчені докази на підтвердження зареєстрованого та фактичного місця перебування позивача (паспорта громадянина України або довідки про реєстрацію місця проживання - паперовий додаток до ID-картки; або витяг з реєстру територіальної громади (отриманий через портал Дія або від органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг), а також письмові докази, у належним чином засвідчених копіях, а саме: з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії документа, шляхом проставлення відміток засвідчення на кожній сторінці письмового доказу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 79, 80, 94, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- належних доказів місця проживання (зареєстрованого, фактичного) чи перебування позивача, а саме: сторінки паспорту з інформацією про зареєстроване місце проживання (якщо паспорт у формі книжечки), або лицьового та зворотнього боку паспорту (якщо паспорт у формі ID-картки), та довідки про зареєстроване місце проживання позивача, або витяг з реєстру територіальної громади (отриманий через портал Дія або від органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг);
- належним чином засвідчені копії письмових доказів (документів), доданих до позовної заяви, для приєднання до справи та вручення відповідачу.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова