ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/7009/26
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.03.2026 року просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно видання наказу про виплату додаткової винагороди у зв`язку з лікуванням з 09.07.2023 року по 03.10.2023 року через важке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду у зв`язку з пораненням у розмірі 300 тис.грн.;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки з 0.12.2023 року по 01.03.2026 року у розмірі 71 610,00 грн.;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити 18 271,18 грн. матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і 18 271,18 грн. грошової допомоги на оздоровлення, визнаних в наказі від 17.11.2023 року №586;
Як зазначається в позові, Позивач під час проходження військової служби у складі Військової частини НОМЕР_1 09.07.2023 року отримав важке бойове поранення. В період з 09.07.2023 року по 03.10.2023 року проходив стаціонарне лікування через отримане поранення у зв`язку з захистом Батьківщини, проте йому безпідставно не нарахована та не виплачена у цей період додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 з розрахунку 100 000 грн.
Крім того, згідно наказу Відповідача від 17.11.2023 року Позивач набув права на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 18 271,18 грн. та на грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 18 271,18 грн., які Відповідач не виплатив.
Одночасно Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати такої частини грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 14.04.2026 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , відзив на позовну заяву до суду в установлені строки не надходив, що надає право суду на ухвалення судового рішення за наявних матеріалів.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Суть спору між сторонами в даній справі в першій частині позовних вимог зведена виключно до правомірності нарахування Позивачу за спірний період грошового забезпечення та його складових.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , в період з 10.02.2023 року по 17.11.2023року був військовослужбовцем Збройних Сил України у складі Військової частини НОМЕР_1 та відносився до категорії військовослужбовців, що мають право на отримання додаткової винагороди у розмірах, передбачених постановою №168.
Відповідно до довідки Відповідача від 10.08.2023 року, копія якої долучена до позову та досліджена судом, Позивач 09.07.2023 року в ході безпосередньої участі у бойових діях отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої стопи.
Як зазначено у позові, після отримання поранення Позивач з 09.07.2023 року по 04.10.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в різних медичних установах.
На підтвердження вказаних доводів до позову долучені та досліджені судом копії виписок із медичних карток стаціонарного хворого:
- з 10.07.2023 року по 11.07.2023 року у відділенні травматології та ортопедії КНП "Міська клінічна лікарня №9 Запорізької міської ради";
- з 11.07.2023 року по 13.07.2023 року у у відділенні травматології КНП "Міська клінічна лікарня №9 Дніпровської міської ради;
- з 14.07.2023 року по 25.07.2023 року в ЛОР-відділенні Тернопільської обласної клінічної лікарні Тернопільської обласної ради.
Доказів перебування Позивача на лікування після 25.07.2023 року до позову не долучено.
Одночасно суд враховує, що згідно довідки ВЛК Тернопільської обласної клінічної лікарні Тернопільської обласної ради від 25.07.2023 року №1383/10 наявна у Позивача травма відноситься до категорії тяжких і Позивач потребує надання відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.
Згідно довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2023 року №6590 наявна у Позивача травма відноситься до категорії тяжких і Позивач потребує надання відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.
Згідно довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 17.10.2023 року №8474 наявна у Позивача травма пов`язана із захистом Батьківщини і Позивача визнано обмежено придатним до військової служби.
Позивач вважає, що за вказані періоди його перебування на стаціонарному лікуванні та відпустках надають право на додаткову винагороду, передбачену постановою №168, в сумарному розмірі 300 тис. гривень.
Безспірно, приписами п.1 Постанови № 168 (в редакції на час спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до довідки Відповідача, долученої до відзиву на позов, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168, Позивачу нараховувалася та протягом періоду березень - листопад 2023 року виплачувалася у відповідному розмірі лише у липні 2023 року.
Суд враховує, що приписами пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 підтверджено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.07.2023 року по 25.07.2023 року та за період відпусток за станом здоров`я, зумовлених такою важкою травмою згідно довідок ВЛК Тернопільської обласної клінічної лікарні Тернопільської обласної ради від 25.07.2023 року №1383/10 та ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2023 року №6590.
Порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Відповідача нарахувати та виплати Позивачу додаткову винагороду, передбаченої постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.07.2023 року по 25.07.2023 року та за період відпусток за станом здоров`я, зумовлених такою важкою травмою згідно довідок ВЛК Тернопільської обласної клінічної лікарні Тернопільської обласної ради від 25.07.2023 року №1383/10 та ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2023 року №6590.
Одночасно суд погоджується із доводами Позивача, що наказом Відповідача №586 від 17.11.2023 року підтверджено право Позивача на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та на грошову допомогу на оздоровлення.
Разом з тим, вказаний наказ не містить інформації щодо розмірів таких додаткових видів грошового забезпечення Позивача.
Більш того, такий наказ Відповідача, копія якого долучена до позову на досліджена судом, містить інформацію про виплату Позивачу грошову допомогу на оздоровлення згідно наказу №350 від 31.07.2023 року та про виплату матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань згідно наказу №475 від 27.09.2023 року.
Разом з тим, долучена до позову копія довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2024 року не містить інформації про виплату Позивачу в 2023 році грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у відповідних розмірах.
Зазначене свідчить про порушення Відповідачем права Позивача на виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у відповідних розмірах за 2023 рік.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату Позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, слід зазначити таке.
Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум грошового забезпечення громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Враховуючи наявність встановленого факту невиплати Позивачу грошового забезпечення в повному обсязі, суд вважає, що Позивач має право на компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строків їх виплати з дня виникнення у Позивача права на їх виплату (додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у зв`язку з лікуванням з 10.07.2023 року по 25.07.2023 року через важке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, та за період перебування у відпусках за станом здоров`я, зумовлених таким пораненням, та грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у відповідних розмірах за 2023 роки) по день фактичної виплати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини , та перебування у відпустці за станом здоров`я, зумовленого важкою травмою
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 10.07.2023 року по 25.07.2023 року та за період відпусток за станом здоров`я, зумовлених такою важкою травмою згідно довідок ВЛК Тернопільської обласної клінічної лікарні Тернопільської обласної ради від 25.07.2023 року №1383/10 та ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2023 року №6590.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у відповідних розмірах за 2023 роки.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплату в повному обсязі належного грошового забезпечення відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з дня виникнення у Позивача права на їх виплату (додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у зв`язку з лікуванням з 10.07.2023 року по 25.07.2023 року через важке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, та за період перебування у відпусках за станом здоров`я, зумовлених таким пораненням, та грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у відповідних розмірах за 2023 рік по день фактичної виплати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
11.08.26