ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/21358/26
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713;
- зобов`язати відповідача нараховувати та виплачувати щомісячну доплату до перерахованої пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він перебуває на обліку в Управлінні та отримує з 01.04.2025 пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ). На адвокатський запит представника позивача, Управління листом повідомило, що оскільки пенсія позивачу призначена після 01.03.2018, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 щомісячна доплата, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 не призначалась та не виплачувалась. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, та такими, що порушують право на отримання пенсії в належному розмірі позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.
Частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач з 01.04.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713.
Своїм листом відповідач повідомив, що оскільки скільки пенсія позивачу призначена після 01.03.2018, тому права на доплату згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 позивач не має.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати спірної доплати протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно з частинами 1, 2 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 (далі - постанова № 713).
Пунктом 1 постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 постанови № 713 зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання рішення суду позивачеві проведено перерахунок пенсії, розмір якої збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому доплату згідно з постановою №713 припинено виплачувати.
У постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з 01.07.2021 особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 або тим, кому її призначено після 01.03.2018, проте обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія відповідним особам переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. Тобто такі доплати є тимчасовими.
Отже, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови Кабінету Міністрів України № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 01.03.2018), передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в редакції з 29.01.2020.
За аналогічних правовідносин, здійснивши аналіз пункту 1 Постанови № 713 у сукупності з приписами статті 63 Закону № 2262-XII, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025, дійшов таких висновків:
- з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-XII до 01.03.2018 (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначено (поновлена) після 01.03.2018 (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;
- доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку з прийняттям після 01.03.2018 уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 01.03.2018, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01.03.2018 або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01.03.2018;
- метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;
- виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01.03.2018 відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону № 2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;
- якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01.03.2018 або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01.03.2018, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її припинення;
- водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01.03.2018 на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01.03.2018, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку).
Системний та цільовий аналіз зазначеної норми свідчить, що законодавцем чітко обмежено коло осіб, які мають право на щомісячну доплату в розмірі 2000 грн. Таке право виникає за наявності однієї з двох імперативних умов:
- пенсію призначено до 01.03.2018;
- пенсію призначено після 01.03.2018, однак її обчислення здійснено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати.
При цьому суд зазначає, що у 2018 році (зокрема під час перерахунку пенсій на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) пенсія призначалася та перераховувалася на підставі не всіх складових грошового забезпечення, а лише з урахуванням трьох базових складових: посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, без урахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій. Саме для компенсації цих втрат та подолання виниклої диспропорції і була прийнята Постанова № 713.
Судом встановлено, що позивачу пенсію за вислугу років призначено вперше з 01.04.2025 відповідно до Закону № 2262-XII.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу про призначення пенсії, вбачається, що при обчисленні розміру пенсії позивача у 2025 році використано таке грошове забезпечення у загальному розмірі 36922,57 грн, яке включає:
1) посадовий оклад - 3350,00 грн;
2) оклад за військове звання - 950,00 грн;
3) процентна надбавка за вислугу років 50% - 2150,00 грн;
4) середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення - 30472,57 грн, у тому числі:
- надбавка за службу в Силах спеціальних операцій 50%;
- надбавка за особливо важливі завдання 87,8%;
- премія 530%.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що при формуванні його посадового окладу та окладу за військовим званням у 2025 році застосовано розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 грн (встановлений станом на 01.01.2018), а отже, на його переконання, його грошове забезпечення є "визначеним станом на 01.03.2018".
Суд відхиляє зазначені аргументи позивача як необґрунтовані з огляду на таке.
Застосування при обчисленні базових окладів розрахункової величини у розмірі 1762 грн є лише елементом механізму визначення розміру тарифних ставок відповідно до діючого законодавства. Проте цей факт не робить грошове забезпечення позивача таким, що "визначене станом на 01.03.2018" в розумінні Постанови № 713.
Натомість, як підтверджується вищевказаним протоколом про призначення пенсії, грошове забезпечення позивача, з якого йому обчислено пенсію у 2025 році, сформоване за фактично займаною посадою та включає актуальні щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які не застосовувалися для обчислення пенсій у 2018 році.
Окремого аналізу в контексті заявлених позовних вимог потребує зміна (зростання) розміру надбавки за службу в Силах спеціальних операцій.
Офіційне запровадження спеціальної щомісячної надбавки за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України відбулося на підставі наказу Міністерства оборони України від 14.03.2017 № 139 "Про виплату спеціальної надбавки військовослужбовцям Сил спеціальних операцій Збройних Сил України". Цим відомчим актом уперше введено матеріальне стимулювання для особового складу Сил спеціальних операцій, за винятком військовослужбовців строкової служби, у граничних межах від 40 до 100 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежно від специфіки завдань і покладеного рівня ризику.
Подальша уніфікація структури грошового забезпечення військовослужбовців була реалізована через ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Додатком 15 до вказаної постанови зазначену спеціальну надбавку інтегровано до загальної системи постійних місячних виплат, зберігши для безпосереднього бойового складу Сил спеціальних операцій граничний розмір на рівні 100 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачало автоматичний щорічний перерахунок суми відповідно до показників закону про Державний бюджет України.
25.02.2022 уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України № 159 "Про внесення зміни в додаток 15 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704". Цей документ змінив базовий принцип нарахування та впровадив чітку диференціацію за рівнем небезпеки місій. Замість колишнього 1 прожиткового мінімуму розрахунок почали проводити на основі 5-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, об`єктивне збільшення у складі бази нарахування розміру лише однієї надбавки за службу в силах спеціальних операцій, яка суттєво підвищує загальний рівень сучасного матеріального забезпечення військовослужбовця, вже самостійно та повною мірою спростовує твердження позивача про те, що його пенсія обчислена з грошового забезпечення, визначеного саме станом на 01.03.2018.
Включення цієї надбавки до складу грошового забезпечення у 2025 році свідчить про зростання рівня матеріального забезпечення позивача порівняно з умовами 2018 року. Якщо у 2018 році під час масового перерахунку пенсій надбавка за службу в силах спеціальних операцій не враховувалася взагалі (оскільки перерахунок здійснювався виключно з трьох базових складових), то у 2025 році ця надбавка не лише включена до розрахунку, але й у своєму абсолютному грошовому вимірі відображає сучасний, підвищений рівень грошового забезпечення військовослужбовців ССО. Наявність та об`єктивне зростання розміру цієї надбавки у складі загальної суми додаткових видів забезпечення (30472,57 грн) є прямим доказом того, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням вищих сучасних стандартів оплати праці.
Враховуючи, що пенсія позивачу призначена після 01.03.2018 (а саме з 01.04.2025), та обчислена з грошового забезпечення, яке включає всі актуальні додаткові види та премії, визначені станом на 2025 рік, а не станом на 01.03.2018, позивач не належить до кола осіб, на яких розповсюджується дія пункту 1 Постанови № 713.
Як зазначено у статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом із тим, суд зауважує, що ці положення закону не можуть нівелювати обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, як це передбачено частиною 1 статті 77 КАС України.
Позивач не надав суду жодних доказів того (зокрема, довідок про розмір грощового забезпечення станом на 2018 та 2025 роки), що пенсію йому призначено, виходячи з грошового забезпечення саме станом на 01.03.2018 та з того часу його розмір не збільшився і не був врахований при призначенні пенсії.
За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України діяло правомірно, відмовивши позивачу у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 11 серпня 2026 р.
11.08.26