ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10 серпня 2026 року справа №380/16212/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у не проведенні ОСОБА_1 щорічного перерахунку (індексації) пенсії відповідно до вимог ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.03.2022 по день проведення належного перерахунку пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 08.07.2026 №36984-38373/Р-02/8-1300/26, яким позивачу відмовлено у проведенні належної індексації пенсії відповідно до вимог ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо використовувався під час призначення пенсії позивачу, коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, визначених Кабінетом Міністрів України на виконання ч.2 ст.42 зазначеного Закону, а саме: з 01.03.2022 - із застосуванням коефіцієнта 1,14; з 01.03.2023 - із застосуванням коефіцієнта 1,197; з 01.03.2024 - із застосуванням коефіцієнта 1,0796; з 01.03.2025 - із застосуванням коефіцієнта 1,115; з 01.03.2026 - із застосуванням коефіцієнта 1,121, з урахуванням усіх проведених після призначення пенсії перерахунків, підвищень, доплат та інших складових пенсійної виплати;
- зобов`язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 всієї суми недоотриманої пенсії, яка утворилася внаслідок протиправного не проведення щорічної індексації пенсії за період з 01.03.2022 до дня фактичного виконання рішення суду, з урахуванням сум, фактично виплачених за відповідний період.Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
За правилами ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.03.2024, 1,115 з 01.03.2025 та 1,121 з 01.03.2026. Тобто предметом судового розгляду в даній справі є перевірка підстав для перерахунку та виплати пенсії, що є щомісячним платежем.
Суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку обчислення строків звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з територіальними органами Пенсійного фонду України.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування ст.122 КАС України у спорах цієї категорії про те, що:
«…1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Предметом спору у даній справі є пенсійна виплата позивача з урахуванням індексації, зокрема з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, 01.03.2025 року, 01.03.2026 року; у свою чергу, до пенсійного органу за роз`ясненням позивач звернувся 23.06.2026 року, до суду - 29.07.2026 року, що не можна вважати зверненням без зволікань після отримання пенсійної виплати та й після отримання листа-відповіді загалом.
Суддя враховує, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
При цьому суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Звернувшись до суду з цим позовом 29.07.2026 року, позивач заявив позовні вимоги з 01.03.2022 року, у зв`язку з чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом лише з 29.01.2026 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями ч.2 ст.122 КАС України, а не з 01.03.2022 року, як вважає позивач.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 та від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24.
Разом з цим позивач додав до позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому посилається на конституційне право на судовий захист та соціальне забезпечення, на те, що він не ухилявся від захисту своїх прав та не проявляв бездіяльності, а про невиконання відповідачем вимог ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» йому стало зрозуміло лише після детального аналізу норм пенсійного законодавства та судової практики Верховного Суду; що з метою досудового врегулювання спору він 23.06.2026 року звернувся до відповідача, а остаточну відмову отримав листом від 08.07.2026 року №36984-38373/Р-02/8-1300/26; що спірні правовідносини мають триваючий характер, оскільки кожна наступна виплата пенсії у меншому розмірі породжує нове порушення його права; що спір характеризується складністю правового регулювання, а для пересічної особи без спеціальних юридичних знань об`єктивно неможливо самостійно встановити невідповідність застосованого механізму індексації вимогам закону; а також на принцип верховенства права та неможливість позбавлення особи судового захисту з формальних процесуальних підстав.
Проаналізувавши наведені позивачем обставини, суд вважає їх такими, що не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
Посилання позивача на те, що про порушення свого права він дізнався лише після детального аналізу норм пенсійного законодавства та судової практики, спростовується наведеними вище правовими висновками Верховного Суду, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, її розмір та складові відомі особі, яка її отримує, а тому позивач мав реальну та об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість і вчинити активні дії щодо перевірки правильності обчислення та перерахунку своєї пенсії протягом розумного строку після кожної відповідної виплати. Юридична необізнаність особи та потреба у часі для аналізу законодавства не є обставинами, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Звернення позивача 23.06.2026 року до відповідача та отримання листа-відповіді від 08.07.2026 року №36984-38373/Р-02/8-1300/26 не змінюють моменту, з яким закон пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, при тому, що таке звернення відбулося більш ніж через чотири роки після початку заявленого періоду.
Твердження позивача про триваючий характер спірних правовідносин також не є підставою для поновлення строку, оскільки щомісячний характер пенсійної виплати враховано судом при визначенні періоду, в межах якого права позивача можуть бути захищені, і сам по собі не поновлює пропущеного строку звернення до суду за попередні періоди.
Складність правового регулювання спірних правовідносин не позбавляла позивача можливості звернутися до суду у межах установленого строку, зокрема із залученням професійної правничої допомоги, а тому наведена обставина не є поважною причиною пропуску строку.
За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.
Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз`яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
п о с т а н о в и в :
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ланкевич Андрій Зіновійович