ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 року справа № 380/14634/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) пред`явив позов до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом за вих.№10965/2 від 15.07.2025, про відмову ОСОБА_1 у звільненні з військової служби;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 07.07.2025 про звільнення з військової служби за підп.«г» п.2 ч.4 та абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та прийняти рішення про звільнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що призваний на військову службу під час загальної мобілізації та проходить її у складі військової частини НОМЕР_1 . 07.07.2025 він подав командиру військової частини рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, ОСОБА_2 , якій установлено II групу інвалідності безстроково і яка потребує стороннього догляду. Вказав, що інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати такий догляд, немає: батько є особою пенсійного віку і разом з ними не проживає, а рідна сестра з 2018 року постійно проживає у Грецькій Республіці. Листом від 15.07.2025 №10965/2 відповідач відмовив у погодженні рапорту, пославшись на неподання акта обстеження сімейного стану військовослужбовця та відсутність клопотання про скерування відповідного запиту до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на ненадання документів про потребу в постійному сторонньому догляді за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також на невідповідність засвідчення копії паспорта ОСОБА_3 . Позивач уважає таку відмову протиправною, оскільки процедура оформлення акта обстеження сімейного стану військовослужбовця чинним законодавством не врегульована і не передбачає такого документа, як клопотання про скерування запиту, а п.213 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України стосується виключно військовослужбовців строкової служби. Крім того, зазначає, що відповідач підмінив передбачену законом умову, оскільки позивач доводив саме відсутність інших членів сім`ї, а не їх потребу в догляді. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 22.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
06.08.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він посилається на те, що обов`язковою умовою для звільнення за обраною позивачем підставою є відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення особи, яка потребує догляду, або потреба таких членів сім`ї у постійному догляді, і ці обставини мають існувати в сукупності та бути підтвердженими документами. Зазначив, що до рапорту не долучено акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також документів, що підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Стверджує, що військова частина мала право надіслати запит на перевірку сімейного стану, проте через відсутність клопотання військовослужбовця та даних про територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого належить скерувати такий запит, не мала можливості це здійснити. Додатково послався на ст.75 та ч.1 ст.202 Сімейного кодексу України щодо обов`язку подружжя матеріально підтримувати одне одного та обов`язку повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, зазначивши, що факт проживання поза межами України не є підставою для ухилення від виконання цього обов`язку. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
14.08.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Зокрема, зазначає, що посилання відповідача на п.213 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України є нерелевантним, оскільки ця норма регулює особливості проходження строкової військової служби, тоді як позивач проходить службу за призовом під час мобілізації, а тому обов`язок ініціювати запит до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для мобілізованих військовослужбовців законодавством не встановлений. Вказує, що обов`язок утримувати батьків і обов`язок здійснювати за ними постійний догляд не є тотожними, а тому доводи відповідача з посиланням на норми Сімейного кодексу України не спростовують підстав, наведених у рапорті. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу під час загальної мобілізації та проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді солдата.
Матір`ю позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Керницькою сільською радою Городоцького району Львівської області 12.06.1993, та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0[телефон приховано] від 20.05.2025.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААБ №128642, виданої 24.10.2012 Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи (Сихівська міжрайонна МСЕК), ОСОБА_2 за наслідками повторного огляду встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність установлено безстроково. Ця обставина підтверджується також пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 11.03.2020 Пенсійним фондом України, у якому вид пенсії зазначено як пенсія по інвалідності 2 групи (загальне захворювання), термін дії - довічно.
Згідно з висновком про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма первинної облікової документації №080-4/о) №70 від 18.06.2025, складеним лікарсько-консультативною комісією Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої допомоги», у ОСОБА_2 наявне таке порушення функцій організму. Зазначений висновок є безстроковим.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6634158 від 01.03.2005 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . За відомостями з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №195609 від 26.06.2025 за вказаною адресою зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 (з 18.08.2017).
Згідно з довідкою про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №70 від 24.06.2025, виданою ОСББ «Ініціатива», до складу сім`ї входять дві особи - ОСОБА_2 (власник, без реєстрації) та ОСОБА_1 (син).
Актом обстеження квартири, складеним комісією ОСББ «Ініціатива» 24.06.2025, встановлено, що ОСОБА_2 є власником зазначеної квартири та фактично проживає за цією адресою разом із ОСОБА_1 . Водночас за даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №0[телефон приховано] від 20.05.2025 місцем проживання ОСОБА_2 зареєстровано с.Керниця Городоцького району Львівської області.
Заявою від 20.06.2025, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Данилович О.С. та зареєстрована в реєстрі за №366, ОСОБА_2 повідомила, що вона є особою з інвалідністю другої групи, яка потребує постійного стороннього догляду, що її син ОСОБА_1 є єдиним з числа військовозобов`язаних членів її сім`ї першого ступеня спорідненості, з ким вона проживає і який здійснює фактичний догляд за нею, та що інших членів сім`ї першого і другого ступенів споріднення, які можуть здійснювати за нею догляд, у неї немає.
Батьком позивача та чоловіком ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №0[телефон приховано] від 20.05.2025, у якому підставою запису відомостей про батька зазначено актовий запис про шлюб №26 від 04.10.1986 Керницької сільської ради Городоцького району.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 21.02.2024, ОСОБА_4 отримує пенсію за віком; місцем його проживання зазначено с.Керниця Городоцького району Львівської області.
Доказів розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 матеріали справи не містять.
Рідною сестрою позивача та дочкою ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0[телефон приховано] від 20.05.2025. Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання №26262 від 13.05.2025, виданою муніципалітетом Павлоса Мела міської громади Поліхні (Салоніки, Грецька Республіка), ОСОБА_3 є постійною мешканкою цієї громади з 2018 року і до дня видачі довідки та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Письмовий переклад цього документа з грецької мови на українську мову виконано перекладачем Брухалем Р.В., справжність підпису якого засвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О.Л. 28.05.2025 за реєстровим №2791.
07.07.2025 позивач подав командиру Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи. У рапорті позивач зазначив, що не висловлює бажання продовжувати військову службу та проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України, а також просив надіслати його особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_5 за зареєстрованим місцем проживання.
До рапорту позивач долучив нотаріально посвідчені копії та оригінали документів, зокрема: паспорта громадянина України та картки платника податків на своє ім`я; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; паспорта громадянки України та картки платника податків ОСОБА_2 ; довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №128642 від 24.10.2012; висновку ЛКК №70 від 18.06.2025; пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 ; відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади №195609 від 26.06.2025; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6634158 від 01.03.2005; довідки про склад сім`ї №70 від 24.06.2025; акта обстеження квартири від 24.06.2025; заяви ОСОБА_2 від 20.06.2025; паспорта громадянина України, картки платника податків та пенсійного посвідчення ОСОБА_4 ; повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №0[телефон приховано] та №0[телефон приховано] від 20.05.2025; копії паспорта ОСОБА_3 ; довідки про реєстрацію місця проживання №26262 від 13.05.2025. Акта обстеження (перевірки) сімейного стану військовослужбовця до рапорту долучено не було, що позивачем не заперечується.
Листом від 15.07.2025 №10965/2 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для його звільнення. Підставами відмови зазначено: неподання акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також відсутність клопотання про скерування відповідного запиту до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про здійснення такого обстеження; ненадання документів, що підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; засвідчення копії паспорта ОСОБА_3 самим ОСОБА_1 . Одночасно позивача повідомлено, що в разі надходження рапорту та документів, які підтверджують підстави для звільнення, питання про його звільнення буде розглянуто повторно.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є відповідність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII; тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на час виникнення спірних правовідносин і ухвалення цього рішення.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено та проведено загальну мобілізацію.
Підстави звільнення з військової служби передбачені ст.26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.
Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, передбачені частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до пп. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, зокрема, під час дії воєнного стану - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Так, згідно з абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до ч.7 ст.26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008). Згідно з п.233 цього Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170).
Відповідно до підп.26 п.5 додатку 19 до Інструкції №170 (у редакції наказу Міністра оборони України від 21.01.2025 №31, чинній з 25.02.2025) при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, подаються, зокрема:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.
Абзацом 17 п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.
Наказом Міністра оборони України від 28.04.2025 №274, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.06.2025 за №895/44301, Інструкцію №170 доповнено п.14.30, яким урегульовано порядок подання рапорту та проведення перевірки сімейного стану військовослужбовця, зокрема покладено на командира (начальника) військової частини обов`язок надіслати у триденний строк з дня отримання рапорту запит на перевірку сімейного стану до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеного у рапорті. Цей наказ набрав чинності 15.07.2025, тобто після подання позивачем рапорту (07.07.2025).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, необхідною є сукупність умов: наявність родинного зв`язку військовослужбовця з такою особою; установлення цій особі інвалідності I чи II групи та її потреби у постійному догляді; а також відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або потреба таких інших членів сім`ї у постійному догляді, підтверджена висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає право на звільнення за наведеною підставою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача, їй установлено II групу інвалідності безстроково, а висновком ЛКК №70 від 18.06.2025 за формою №080-4/о засвідчено наявність у неї порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують догляду. Наявність родинного зв`язку, групи інвалідності матері позивача та потреби в догляді відповідач не заперечує, а тому спір у цій частині відсутній. Суд лише зазначає, що висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я вказаний в абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-XII як документ, яким підтверджується потреба особи в постійному догляді, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2024 у справі №120/1909/23 та від 13.06.2024 у справі №520/21316/23, які враховуються судом на підставі ч.5 ст.242 КАС України.
Спірним у цій справі є питання дотримання позивачем третьої з наведених умов, а саме доведення відсутності інших членів сім`ї ОСОБА_2 першого чи другого ступеня споріднення або потреби таких членів сім`ї у постійному догляді.
Стосовно підстави відмови, пов`язаної з неподанням акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, суд зазначає таке.
Вимога про долучення до подання на звільнення акта обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, передбачена підп.26 п.5 додатка 19 до Інструкції №170 та є чинною з 02.10.2024, тобто діяла на час подання позивачем рапорту 07.07.2025. Такого акта позивач до рапорту не долучив, що ним і не заперечується.
Суд звертає увагу на те, що п.14.30 Інструкції №170, яким на командира (начальника) військової частини покладено обов`язок ініціювати перевірку сімейного стану військовослужбовця, набрав чинності 15.07.2025, тобто після подання позивачем рапорту, а тому на спірні правовідносини, які виникли 07.07.2025, не поширюється. Нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі, а правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється судом, виходячи з нормативного регулювання, чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у відповіді на відзив сам наполягав на тому, що п.213 Положення №1153/2008, яким передбачено обов`язок командира військової частини надіслати запит до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для перевірки сімейного стану, регулює особливості проходження строкової військової служби і не поширюється на військовослужбовців, призваних під час мобілізації, а обов`язку ініціювати такий запит для цієї категорії військовослужбовців законодавство не встановлює. За такого тлумачення, на якому наполягає сам позивач, станом на 07.07.2025 обов`язок відповідача ініціювати перевірку сімейного стану був відсутній, тоді як обов`язок подати передбачені підп.26 п.5 додатка 19 до Інструкції №170 документи, які підтверджують підстави звільнення, покладався на військовослужбовця відповідно до п.233 Положення №1153/2008.
Крім того, за абз.17 п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевірка сімейного стану військовослужбовця проводиться не лише за зверненням командира військової частини, а й за заявою родичів. Доказів звернення позивача чи його матері до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про перевірку сімейного стану, як і доказів відмови такого центру у проведенні перевірки, матеріали справи не містять. Не містить рапорт від 07.07.2025 і прохання позивача до командира військової частини про скерування відповідного запиту; у рапорті йдеться лише про надіслання особової справи до ІНФОРМАЦІЯ_5 після звільнення.
Відтак посилання відповідача на неподання позивачем акта обстеження сімейного стану військовослужбовця як на підставу для відмови у задоволенні рапорту суд уважає обґрунтованим.
Стосовно доводів позивача про відсутність інших членів сім`ї ОСОБА_2 першого чи другого ступеня споріднення суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, чоловіком ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб з яким не розірвано, а її дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Обидві ці особи є членами сім`ї ОСОБА_2 першого ступеня споріднення у розумінні підп.26 п.5 додатка 19 до Інструкції №170. Отже, твердження позивача про те, що інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення у його матері немає, спростовується поданими ним же документами.
Обґрунтовуючи неможливість здійснення догляду батьком, позивач послався на його пенсійний вік та окреме проживання. Водночас суд відхиляє такі посилання, оскільки отримання ОСОБА_4 пенсії за віком не є визначеною Законом №2232-XII підставою, що підтверджує його потребу в постійному догляді: в силу наведених вище положень абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-XII відповідні обставини мають бути підтверджені висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. А тому сам факт проживання чоловіка окремо від своєї дружини не підтверджує стану, який би виключав його можливість участі у здійсненні догляду за матір`ю позивача, зокрема за відсутності належних медичних висновків про потребу цієї особи у постійному сторонньому догляді або інших беззаперечних доказів об`єктивної неможливості його здійснення.
Суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.04.2026 у справі №520/14746/25, за яким «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, а у випадку юридичної наявності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які реально не можуть здійснювати постійний догляд з об`єктивних причин, такі особи вважаються відсутніми. Разом з тим застосування наведеного підходу передбачає доведення саме об`єктивного характеру перешкоди у здійсненні догляду. Щодо батька позивача таких доказів не подано, а тому ОСОБА_4 не може вважатися відсутнім у розумінні абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-XII.
Стосовно можливості здійснення догляду за матір`ю рідною сестрою позивача, ОСОБА_3 , суд оцінки не надає, оскільки для висновку про недоведеність позивачем умови щодо відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення достатньо вже встановленого факту наявності іншого такого члена сім`ї - батька позивача, щодо якого не доведено ні його потреби у постійному догляді, ні об`єктивної неможливості здійснення ним догляду.
Суд не приймає як достатній доказ відсутності інших членів сім`ї заяву ОСОБА_2 від 20.06.2025, оскільки нотаріусом засвідчено лише справжність підпису на ній, а не достовірність викладених у ній відомостей. За змістом ця заява є поясненням особи, заінтересованої у результаті розгляду рапорту, і до того ж не заперечує наявності у ОСОБА_2 чоловіка та дочки, а лише містить оцінку їх спроможності здійснювати догляд. Крім того, відомості з Реєстру Львівської міської територіальної громади №195609 від 26.06.2025, довідка про склад сім`ї №70 від 24.06.2025 та акт обстеження квартири від 24.06.2025 підтверджують факт спільного проживання позивача з матір`ю, проте не підтверджують відсутності в неї інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення.
Стосовно посилання відповідача на засвідчення копії паспорта ОСОБА_3 самим позивачем суд зазначає, що обставина постійного проживання ОСОБА_3 за межами України підтверджується іншими належно оформленими документами, зокрема нотаріально посвідченими копіями повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №0[телефон приховано] від 20.05.2025 та довідки про реєстрацію місця проживання №26262 від 13.05.2025. Тому вказані доводи відповідача не впливають на правильність оскаржуваного рішення в цілому, оскільки підставою для відмови стало неподання документів, які підтверджують сукупність умов, визначених абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-XII.
Так само не є визначальними для вирішення спору посилання відповідача на ст.75 та ч.1 ст.202 Сімейного кодексу України, оскільки передбачений цими нормами обов`язок майнового характеру не є тотожним обов`язку здійснювати постійний догляд. Водночас ці посилання не спростовують висновку суду про недоведеність позивачем відсутності інших членів сім`ї ОСОБА_2 першого чи другого ступеня споріднення.
Суд також звертає увагу на те, що оскаржуваним листом від 15.07.2025 №10965/2 відповідач роз`яснив позивачу можливість повторного розгляду питання про звільнення в разі надходження рапорту та документів, які підтверджують підстави для звільнення. Отже, прийняте відповідачем рішення не позбавляє позивача права повторно звернутися з рапортом, втім уже з дотриманням визначеної законом процедури.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд доходить висновку, що станом на день подання рапорту від 07.07.2025 позивач не підтвердив належними та допустимими доказами сукупності умов, з якими абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-XII пов`язує право на звільнення з військової служби, а тому законні підстави для його звільнення були відсутніми.
Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що таке було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, обґрунтовано та неупереджено.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 КАС України обов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії слід відмовити.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Суддя Андрусів Уляна Богданівна