РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
12 серпня 2026 року м. Рівне №ЗД/460/18/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозуля, після отримання заяви про забезпечення позову, поданої ОСОБА_1 до відкриття провадження у адміністративній справі,
В С Т А Н О В И В :
11.08.2026 до подання позовної заяви та вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.
У заяві повідомлено, що позивач призваний на військову службу під час мобілізації та фактично проходить військову службу у складі НОМЕР_1 окремої бригади безпілотних систем, однак на момент мобілізації позивача існували істотні суперечності щодо наявності в нього статусу військовозобов`язаного та, відповідно, щодо існування передбачених законом правових підстав для його призову на військову службу під час мобілізації. Стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення судом спору щодо законності зміни військово-облікового статусу та подальшого призову може призвести до настання наслідків, які за своїм характером можуть бути незворотними, а також істотно ускладнити ефективний судовий захист та поновлення його порушених прав. Тому з метою збереження існуючого становища до вирішення публічно-правового спору по суті та недопущення настання незворотних наслідків існує необхідність у застосуванні судом заходів забезпечення позову шляхом заборони командуванню НОМЕР_1 окремої бригади безпілотних систем, а також командуванню військової частини, до списків особового складу якої зарахований ОСОБА_1 вчиняти щодо нього дії, пов`язані з: переміщенням або переведенням до іншої військової частини, направленням до району ведення воєнних (бойових) дій, залученням до безпосереднього виконання бойових завдань у районі ведення воєнних (бойових) дій - до набрання законної сили судовим рішенням у майбутній адміністративній справі.
Вирішуючи вказану заяву, суд керується та виходить з такого.
Положеннями ч.1 ст.150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити існування хоча б однієї з них, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
З наведеного слідує, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони із зазначенням обставин ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та/або неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
Поряд з цим, ч.3 ст.151 КАС України встановлено ряд заборон щодо вжиття окремих видів заходів забезпечення позову.
Загальновідомо, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває досі, у точу числі, на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що ч.3 ст.151 КАС України згідно із Законом України «Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці» №2359-IX від 08.07.2022 доповнено пунктом 10, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Крім того, суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, та заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити відповідні належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.
У будь-якому випадку при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Висновки аналогічного змісту неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.10.2025 у справі №120/12578/24, від 12.03.2025 у справі №380/20209/24, від 02.04.2025 у справі №160/28383/24.
З наведеного слідує, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони із зазначенням обставин ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та/або неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
Отже, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що правомірність та оцінка оскаржуваним діям та рішенням відповідача підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд вважає, що позивачем не доведено наявності фактів, які б могли слугувати правовими підставами для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову, позаяк не наведено обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача, або обставин, за яких захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів.
Сама ж лише незгода позивача із рішеннями, діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається, коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому, очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування.
В поданій заяві про забезпечення позову не наведено очевидної протиправності рішень, дій відповідачів, а без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії судового розгляду задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.
Зважаючи на викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, а отже заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 12 серпня 2026 року.
Суддя Д.П. Зозуля