У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2026 року справа № 580/8541/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення з 01 березня 2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,121 з 01.03.2026 згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 236 від 25.02.2026;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,121 з 01.03.2026 згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 236 від 25.02.2026, з урахуванням послідовного застосування коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, визначених рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 580/10704/25, та у зв`язку з цим провести з 01.03.2025 виплату недоотриманих сум пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум - з подальшою щорічною індексацією розміру пенсії відповідно до Закону України № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (ст.5 КАС України).
Як вбачається з позовної заяви, позивач 13.04.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області із заявою, в якій просила здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 12,1 % з 01.03.2026 згідно з постановою КМУ № 236 від 25.02.2026. Вказана вище заява ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду в Черкаській області по суті не була розглянута, а за принципом екстериторіальності направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.04.2026 у задоволенні вказаної вище заяви ОСОБА_1 відмовлено.
24.04.2026 ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, у якій просила здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 12,1 % з 01.03.2026 згідно з постановою КМУ № 236 від 25.02.2026. Повторна заява ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду в Черкаській області по суті також не була розглянута, а за принципом екстериторіальності направлена до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області від 30.04.2026 також відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки «індексації пенсії ОСОБА_2 проведено відповідно до норм чинного законодавства, законних підстав для перерахунку пенсії немає».
07.05.2026 ОСОБА_1 втретє звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просила здійснити щорічну індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,21 з 01.03.2026 згідно з постановою КМУ № 236 від 25.02.2026. Вказана вище заява ОСОБА_1 від 13.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України по суті теж розглянута не була, а за принципом екстериторіальності направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.05.2026 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви від 07.05.2026 у перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав для зміни надбавки (хоча заява ОСОБА_1 від 07.05.2026 прохання здійснити перерахунок не містила).
На думку позивача, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення з 01 березня 2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 12,1 % з 01.03.2026 згідно з п.1 постанови КМУ № 236 від 25.02.2026 є протиправною.
Разом з тим, позивачу тричі відмовляли у перерахунку пенсії, рішення про відмову було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.04.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області 30.04.2026 та Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 13.05.2026.
При цьому, позивач просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити дії ГУ ПФУ в Черкаській області, яке рішення щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу не приймало.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги не відповідають вимогам чіткості і зрозумілості, оскільки ГУПФУ у Черкаській області рішення щодо позивача не приймало та не відмовляло у перерахунку пенсії.
Тому, в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не може відповідати за вимогами зобов`язального характеру.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Також, суддя зауважує, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, позивачу необхідно уточнити та сформувати вимоги до відповідача, з урахуванням вимог ст. 5 КАС України.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.
Дана позовна заява містить вимогу немайнового характеру.
При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому позивачу за подання позову з такими позовними вимогами, з урахуванням подання позову в електронному вигляді, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
У той же час, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
Натомість, позивачем заявлено клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" та частини 1 статті 133 КАС України, оскільки позивач знаходиться у скрутному матеріальному положенні та не має доходу, тому не має можливості сплати судовий збір.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату за наявності підстав, зазначених у частині першій статті 8 Закону №3674-VI.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Позивачем у клопотанні зазначено про неможливість сплати судового збору через скрутне матеріальне становище. На підтвердження тяжкого матеріального становища позивачем надано довідку про доходи №2484414454483168 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку.
При цьому, позивачем не додано до позову жодних підтверджень того, що її майновий стан, перешкоджає сплаті судового збору за подання даного адміністративного позову у встановленому законом порядку; що розмір судового збору за подання до суду цього позову, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов`язковим наданням необхідних доказів.
Крім того, статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору та подання до суду позовної заяви з уточненою прохальною частиною та визначення відповідача.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України, що має наслідком на підставі ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позовної заяви в новій редакції, яка відповідатиме вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, в якій уточнити відповідача та сформувати відповідні вимоги, відповідно до кількості учасників справи, а також надати докази сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви- протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ