У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2026 року справа № 580/8537/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправною відмови у призначенні групи інвалідності,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (далі - відповідач 1), Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі - відповідач 2) про визнання протиправною відмови у призначенні групи інвалідності, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (Відповідача 1) від 04.05.2026 року № 38/26/1301/Р щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності;
- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (Відповідача 2) від 20.07.2026 року № 3335/26/3041, прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 02.06.2026 року. 3. Зобов`язати ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності МОЗ України» (Відповідача 2) прийняти нове рішення стосовно ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, а саме: з урахуванням висновку ЕНМГ від 28.04.2026 р. (коди МКХ-10: М51.1, G55.1), наявності парезу м`язів правої нижньої кінцівки та вираженого (II) ступеня обмеження життєдіяльності (втрати здатності до самостійного пересування та самообслуговування), що є підставою для встановлення II (другої) групи інвалідності безстроково та визначення потреби в постійному сторонньому догляді;
- звільнити Позивача, ОСОБА_1 , від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (як таку, що звернулася за захистом соціальних прав).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов містить такі недоліки.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюються у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3328 грн.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру (вимога скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (Відповідача 1) від 04.05.2026 року № 38/26/1301/Р та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (Відповідача 2) від 20.07.2026 року № 3335/26/3041), тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2662,40 (3328*0,4*2) грн.
При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2129,92 грн.
Разом з тим, позивачем подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що предметом позову є захист її соціальних прав.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
При цьому, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від сплати саме позивача, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відтак, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання.
Отже, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Проте, позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, суд не може прийти до висновку про наявність підстав передбачених ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення, відстрочення або зменшення судового збору за подання даного позову.
За таких обставин, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір» позивач повинен виходячи з предмету спору сплатити судовий збір або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У той же час, у випадку відмови у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, останній повинен виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, тоді як суд, у свою чергу, повинен пересвідчитись, що у позивача наявний розумний строк для того аби усунути недоліки позову і в разі потреби мати можливість звернутися до суду з клопотанням про поновлення чи продовження строку на усунення недоліків.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/23, одночасна відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і повернення позову є невиправданою мірою, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання, суд у процесуальний спосіб повинен надати можливість сплатити судовий збір.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправною відмови у призначенні групи інвалідності - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду доказів доплати судового збору.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ