Судові рішення

Постанова № 138939150 у справі № 200/794/26 від 12.08.2026

Постанова від 12.08.2026 в адміністративній справі № 200/794/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Перший апеляційний адміністративний суд, суддя Геращенко Ігор Володимирович.

Справа№ 200/794/26
СудПерший апеляційний адміністративний суд
СуддяГеращенко Ігор Володимирович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення12.08.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138939150

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року справа №200/794/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Трунілова Ярослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі № 200/794/26 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом Трунілова Ярослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Трунілов Ярослав Олександрович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо невиплати грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";

- зобов`язати здійснити нарахування та виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у задоволені позову відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та задовольнити позов через порушення норм матеріального права, невідповіданість висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначив, що з 03.11.2021 року проходив строкову військову службу, у віці до 25 років брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та отримав поранення пов`язане із захистом Батьківщини. Після набрання чинності постановою КМУ від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» у позивача виникло право на призначення йому та отримання грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.

Натомість військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України не було прийнято рішення про призначення та виплату такої винагороди.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення неправильно застосував положення ст. 122 КАС України, у зв`язку із чим дійшов протиправних висновків про те, що на позивача не поширюються положення норм Постанови №153.

Позивач станом на 24.02.2022 року проходив строкову військову службу. На початок повномасштабного вторгнення та введення на всій території України воєнного стану позивач перебував в м. Рубіжне. Весь цей час з 24.02.2022 року по 05.04.2022 року (день коли він отримав травму під час захисту Батьківщини).

Позивач брав безпосередню участь у бойових діях, що унеможливлювало процедуру підписання контракту, як фізично так і психологічно (на той момент, у перші місяці війни, як і його побратими, не думали про юридичне оформлення свого статусу, а лише про те, як вижити і стримати наступ ворога).

Після отриманого 05.04.2022 року поранення позивач переніс шість операцій та в подальшому був визнаний комісією ВЛК обмежено придатним.

Посилання суду першої інстанції: «Проте, з урахуванням співставлення та аналізу документів наданих позивачем до матеріалами справи, судом встановлено, що позивач станом на 24.02.2022 вже перебував на строковій військовій службі в НГУ та в подальшому контракт на проходження військової служби не укладав», як на підставу для невиплати спірної винагороди, є хибним оскільки Постанова КМУ №153 не містить обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди військовослужбовцями, які проходили службу.

Тобто тлумачення абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 у вузькому значенні, буде дискримінаційним відносно осіб, які були звільненні з військової служби при настанні обставин, визначених Постановою №153.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач перебував на строковій військовій службі в Національній гвардії України з 03.11.2021 у Військовій частині НОМЕР_1 з 04.11.2021 по 27.12.2022, переміщений для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) Національної гвардії України, 27 грудня 2022 року, проходить строкову військову службу з 28.12.2022 у Військовій частині НОМЕР_2 .

Ці обставини підтверджуються військовим квитком НОМЕР_3 , витягом з послужного списку від 11.07.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 проходить строкову військову службу, довідкою Військової частини НОМЕР_2 № 267 від 30.06.2023, витягом з наказу командира Військовій частині НОМЕР_1 №375 (по стройовій частині) від 27.12.2022, довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2025 № 25/35/10/1-7108, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 05.04.2022 за формою Н-5 від 23.06.2022 встановлено, що 05.04.2022 під час виконання бойового завдання у ході оборони м. Рубіжне солдат ОСОБА_1 ніс службу на позиції контрольно-пропускного пункту облаштованого на об`єкті " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Приблизно о 16 годині 0 хвилин розпочався артилерійський обстріл противника. Один з вибухів від снарядів розірвався лівіше позиції контрольно-пропускного пункту на відстані приблизно дванадцяти метрів в наслідок чого солдат ОСОБА_2 отримав поранення (Вогнепальне осколкове наскрізне поранення правого передпліччя з відкритим вогнепальним переломом верхньої третини обох кісток передпліччя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин середньої третини правого стегна). З метою укриття від обстрілу солдат ОСОБА_1 перемістився до сховища, яке знаходилося не подалік КПП (на відстані 25м). Після закінчення обстрілу солдат ОСОБА_3 перемістився до другого сховища, д е перебували інші військовослужбовці. Там він помітив старшого солдата ОСОБА_4 , старшого солдата ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_6 , який був поранений (отримав вибухову травму. Ізольоване вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин лівої надлопаткової ділянки з наявністю стороннього тіла (металевий уламок). В сховищі солдату ОСОБА_1 лікарем була надана перша медична допомога та в подальшому поранених було госпіталізовано до МКЛ м. Лисичанськ. Крім того комісією встановлено, що заходи безпеки солдатом ОСОБА_1 дотримувались, заходи індивідуального захисту ним використовувалися. Даний випадок з ним стався в наслідок протиправних дій інших осіб, у ході бойових дії при обороні міста Рубіжне, під час артилерійського обстрілу силами рф по позиціям наших підрозділів.

Відповідно до довідки №29 ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Сумській області" від 21.03.2023, ОСОБА_1 має наслідки вогнепального уламкового наскрізного поранення (05.04 2022) відкритого перелому кісток верхніми третини передпліччя зі зміщенням (операції 05.04.2022, 10.04.2022, 21.04.2022, 07.05.2022, 12.05.2022. 19.05.2022) у вигляді консолідованого перелому кісток середньої третини правого передпліччя і наявністю металевої конструкції, післятравматичної контрактури правого ліктьового суглобу з порушення функції суглобу ІІІ ступеня, післятравматичної нейропатії правого серединного нерву з помірним порушенням функції правої верхньої кінцівки.

Поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Представник позивача звернувся із адвокатським запитом від 18.12.2025 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 млн. грн., передбаченої Постановою КМУ № 153 від 11 лютого 2025 року.

Відповідачем надано відповідь від 05.01.2026 на адвокатський запит, в якій зазначено, що рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ не ухвалювалось, ОСОБА_1 з рапортом про виплату одноразової грошової допомоги не звертався до Військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За частиною 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

За ч. 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова № 153) та затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок).

За пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Отже, за вимогами норм пункту 4 Постанови КМУ №153, право на отримання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають військовослужбовці за наявності одночасно таких умов:

- які до набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року) у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX;

- проходять військову службу;

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року);

- строк участі в бойових діях в сукупності становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою (13.02.2025), або

- строк менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025) у зв`язку із наявністю у них, зокрема, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.

З 30 липня 2025 року питання виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153 особам, які були прийняті на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу, врегульовано Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 942 від 30 липня 2025 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" і з 30 липня 2025 року колишні строковики, які у період дії воєнного стану уклали контракт на проходження військової служби, та брали безпосередню участь у бойових діях строком не менше шести місяців підпадають під вказану виплату одноразової грошової допомоги.

За матеріалами справи, позивач перебував на строковій військовій службі в Національній гвардії України з 03.11.2021 у Військовій частині НОМЕР_1 з 04.11.2021 по 27.12.2022, переміщений для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) Національної гвардії України, 27 грудня 2022 року

З початку оголошення воєнного стану 24.02.2022 у складі Військової частини НОМЕР_1 приймав безпосередню участь у бойових діях.

З урахуванням співставлення та аналізу документів наданих позивачем до матеріалами справи, судом встановлено, що позивач станом на 24.02.2022 вже перебував на строковій військовій службі в НГУ та в подальшому контракт на проходження військової служби не укладав.

Тобто, позивач був призваний на військову службу у віці до 25 років до введення воєнного стану Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX", що виключає одну із основних умов одержання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постанови КМУ №153, та є підставою стверджувати про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, в частині заявлених позивачем позовних вимог.

Суд зазначає, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби. При цьому, йдеться про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців у віці до 25 років.

Крім того, позивач з рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 НГУ про виплату одноразовою грошової допомоги за тривалість проходження Військової служби в бойових умовах, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 не звертався.

Ураховуючи встановлені судом обставини та те, що саме до повноважень відповідача віднесено подання висновку щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги, тоді як суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю рішень про призначення/відмову у призначенні допомоги, доказів оскарження протиправності Військової частини про невключення до наказу командира військової частини про виплату одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах позивачем не надано.

З огляду на наведене, на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи, суд зазначає, що на час розгляду справи не встановлено порушене право позивача на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №153, оскільки ним не було дотримано визначеної процедури звернення щодо її виплати, а саме, не подано до свого безпосереднього командира рапорту про її виплату з усіма необхідними документами.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі №826/5982/18.

За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про відмову у задоволені позову.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Трунілова Ярослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі № 200/794/26 за позовом Трунілова Ярослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 12 серпня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.07.2026 Ухвала № 138089235 без тексту Перший апеляційний адміністративний суд
15.05.2026 Ухвала № 136574500 без тексту Перший апеляційний адміністративний суд
10.04.2026 Рішення № 135605797 без тексту Донецький окружний адміністративний суд
11.02.2026 Ухвала № 133990098 без тексту Донецький окружний адміністративний суд