П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
12 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/4981/26
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,-
В С Т А Н О В И Л А:
05 серпня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на зазначене рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Перевіривши апеляційну скаргу, судова колегія вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору та пропущено строк звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 15300 грн.
Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору 1,5% ціни позову, але не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 3993,60 грн (15300 х 1,5%, але не менше 3328 х 150% х 0,8).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано або внесено на рахунок № [рахунок приховано], отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Натомість апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що усі фінансові ресурси Міністерства оборони України спрямовані на першочергове фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході здійснення заходів з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності України. Нагальною потребою є необхідність у збереженні фінансових ресурсів виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України.
Вивчивши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів приходить висновку про відмову у його задоволені, з огляду на таке.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
До того ж, судова колегія звертає увагу, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.
Крім того, апелянтом не надано доказів того, що станом на дату ухвалення судового рішення за результатом розгляду вимог апеляційної скарги по суті його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.
Щодо клопотання апелянта про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне.
Так, статтею 287 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За приписами ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Необхідно зауважити, що строки подання апеляційних скарг в даній категорії справ визначені ст.287 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм ст. 295 КАС України.
Тобто, строк подання апеляційної скарги в даному випадку становить десять днів з дня проголошення оскаржуваного рішення.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, оскаржуване рішення суду отримано апелянтом в електронний кабінет 28.05.2026 р. о 13:24 год. та апелянт вже звертався до апеляційного суду із апеляційною скаргою на судове рішення у цій справі.
Водночас, з апеляційною скаргою апелянт повторно звернувся 05.08.2026 р., тобто з пропуском десятиденного строку, визначеного КАС України.
В своїй скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що особовий склад військової частини (в тому числі особовий склад юридичної групи) безпосередньо залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань у районах їх завдань. Відповідно до пункту 2.2.1 Положення про юридичну службу Збройних Сил України, затвердженого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.03.2021 року №80, під час збройного конфлікту юридична служба додатково виконує обов`язки юридичного радника відповідного командира, а саме здійснює правове забезпечення планування та ведення бойових дій, у зв`язку з чим можливість подання апеляційної скарги обмежена.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалась згідно з Указами Президента України, який триває й досі.
Водночас, введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
Так, обставина введення воєнного стану могла унеможливити дотримання строку апелянтом на звернення до апеляційного суду за умови надання ним належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не надано жодних доказів, хоча така обставина безумовно потребує доказуванню з боку апелянта.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене вище, судова колегія приходить висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для надання до суду доказів сплати судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних причин пропуску та наданням відповідних доказів.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И ЛА:
Визнати неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження.
У задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку подання апеляційної скарги - відмовити.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10 днів з дня отримання ухвали суду.
Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Вербицької Н.В. та Джабурії О.В., ухвала суду складена та підписана у перший робочий день.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Вербицька
Судді О.В. Джабурія К.В. Кравченко