П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
12 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 522/8829/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Кравченка К.В.,
судді - Лук`янчук О.В.,
судді - Бітова А.І.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 22 травня 2026 року за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 22.05.2026 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ОСОБА_1 28.07.2026 року подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд».
Статтею 289 КАС України встановлені особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства.
Згідно ч.16 вказаної статті, апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня проголошення судового рішення. Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.
Отже, ст.289 КАС України та частиною 16 якої встановлено спеціальні у відношенні до ст.295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання поновлення строків на апеляційне оскарження судових рішень з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства, проте, згідно з положеннями ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України, з врахуванням положень ч.4 ст.286 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.8 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Оскаржуване рішення було прийнято судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні 22.05.2026 року, тобто останнім днем для подання апеляційної скарги є 01.06.2026 року.
З доданої до апеляційної скарги заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та самої апеляційної скарги вбачається, що сам ОСОБА_1 не міг звернутись з апеляційною скаргою оскільки не має юридичної освіти та не розуміється у законодавстві. 07.07.2026 року між адвокатом Янкул Г.І. та ОСОБА_1 заключний договір про надання правничої допомоги. 07.07.2026 року адвокатом подано до Приморського районного суду м.Одеси заяву про надання матеріалів справи №522/8829/26 в електронному вигляді для ознайомлення. 13.07.2026 року адвоката Янкул Г.І. було підключено до електронного суду та на електрону пошту надіслано відскановані матеріали справи. Також апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження надіслання йому копії рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.05.2026 року. Повний текст рішення суду апелянтом не отримано станом на 26.07.2026 року. Апелянт наголошує, що своєчасна подача апеляційної скарги без ознайомлення з повним текстом рішення та його мотивувальною частиною була об`єктивно неможливою.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Також колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Також колегія суддів зазначає, що вказаний строк було пропущено у зв`язку із зневажливим ставленням до пошуку та укладанням договору з адвокатом, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження та в апеляційній скарзі підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
За таких обставин, вказана апеляційна скарга була подана за межами строку встановленого ч.16 ст.289 КАС України.
Відповідно до приписів ч.3 ст.298 КАС України, якими визначено загальні вимоги до апеляційної скарги передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Отже, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України також не врегульовано питання щодо залишення апеляційної скарги без руху у разі пропуску апелянтом строку визначеного ст.289 КАС України, суд застосовує аналогію закону та зазначає, що апеляційна скарга може бути залишена без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, що встановлені іншими нормами КАС України або іншими законами, у тому числі і положеннями ч.16 ст.289 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційна скарга на підставі ч.3 ст.298 КАС України підлягає залишенню без руху для надання апелянту терміну подати заяву про поновлення строку з зазначенням підстав пропуску цього строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.169, ст.298 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для подання заяви про поновлення строку з зазначенням підстав пропуску цього строку.
Роз`яснити апелянту, що у разі не виконання зазначених вимог, відповідно до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія