П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/6938/26
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук`янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Потомському А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду 13 травня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.02.2026 року № 16034000702, згідно якого зменшена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1310568,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за листопад 2025 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків". За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 52/34-00-07-06/38721941. На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення. Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА"- задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.02.2026 року № 16034000702 форми "В4" в частині зменшення суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 1 310 568,73 (один мільйон триста десять тисяч п`ятсот шістдесят вісім грн. 73 коп.) гривень.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 38721941) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19658,53 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що контрагент позивача ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» не мав реальної можливості виростити та поставити задекларовані обсяги сільськогосподарської продукції сої врожаю 2025 року та кукурудзи. Надані позивачем первинні документи містять недостовірні та суперечливі відомості, що унеможливлює підтвердження реальності спірних господарських операцій.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідей територіальних громад земельні ділянки, які згідно з наданою статистичною звітністю (форма №4-сг) нібито використовувалися ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» для вирощування сої та пшениці на загальній площі понад 4000 га, за цим підприємством не зареєстровані або перебувають в оренді іншої особи безпосередньо в ТОВ «БФ-АГРО-ІНВЕСТ» та не передавалися в суборенду ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ». Фактично у користуванні ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» перебувало лише 827,57 га землі, що унеможливлює вирощування задекларованих обсягів продукції.
Вказує, що у ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» відсутні необхідні трудові ресурси. Згідно з податковим розрахунком за червень 2025 року кількість працюючих становить 6 осіб, з числа яких керівника було прийнято 01.06.2025 року, а решту працівників 26.06.2025 року. При цьому строки посіву сої припадали на кінець квітня-початок травня, тобто станом на період посіву у підприємства фактично не було ні керівника, ні працівників, які б могли організувати та виконати відповідні роботи на площі понад 4000 га.
Також вказує на інші недоліки, відсутність ресурсів, техніки та висловлює сумніви щодо наявності виконання посівних робіт ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ».
Вказує, що наведені обставини в їх сукупності свідчать про неможливість встановити ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» як виробника сільськогосподарської продукції сої та кукурудзи врожаю 2025 року та нереальність господарських операцій з поставки цієї продукції на адресу ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА» на суму ПДВ 1 310 568,73 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (далі - ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА"), код ЄДРПОУ 38721941, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.05.2013 року, номер запису: 1556102[телефон приховано],.
Основним видом діяльності згідно з КВЕД є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Відповідно до Наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.12.2025 року № 340 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" на підставі 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 200.11 статті 200, статті 79, підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 38721941), місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 101, з 05 січня 2026 року тривалістю 15 робочих днів. Перевірку провести з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за листопад 2025 року (від 19.12.2025 № [номер приховано]) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
На підставі наказу від 25.12.2025 №340 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 38721941), виданого Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, пункту 200.11 статті 200, ст.79, пп. 69.35і п. 69 під. 10 р. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), заступником начальника відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ. управління податкового аудиту Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість № [номер приховано] від 19.12.2025 (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), яке становить більше 100 тис. грн. у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість з урахуванням періодів декларування від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 28.01.2026 року № 52/34-00-07-02/38721941.
За результатами перевірки встановлено порушення:
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.п. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 "Сума в ід 'ємного значення, що зараховуєт ься до складу подат кового кредит у наст упного звіт ного (податкового) періоду (р.19.1+р. 20.3 ут очню ю чого розрахунку) (переносит ься до рядка 16.1 декларації наст упного звіт ного (податкового) періоду)", на суму 12 341 363,78 гривень.
Не погоджуючись із висновками перевірки ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" подало заперечення на Акт № 52/34-00-07-06/38721941 від 28.01.2026 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 38721941) з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за листопад 2025 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків" в порядку ст. 86 Податкового кодексу України.
За результатами розгляду заперечень Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено Висновок від 19.02.2026 року № 8/61-26/34-00-07-02, яким, за результатами розгляду заперечень до акту перевірки з урахуванням отриманої від ФГ "САПФІР К" відповіді та первинних документів, частково спростовані висновки акта перевірки. Висновки акту від 28.01.2026 № 52/34-00- 07-02/38721941 викладено в наступній редакції:
"Перевіркою дотримання ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року у Декларації з ПДВ від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення:
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.п. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+ рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)", на суму 1 310 568,73 грн по взаємовідносинам з ТОВ "СІВЕР АГРО СВІТ" (код ЄДРПОУ 43643059)".
Таким чином, заперечення ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 387219410) (вх.№763/6/34-00-01 від 06.02.2026 року) до акту перевірки від 28.01.2026 року № 52/34-00-07- 02/38721941 задоволено частково, а висновки акту від 28.01.2026 року № 52/34-00-07- 02/38721941 змінюються зазначеним вище.
24.02.2026 року Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення № 16034000702, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 310 568,73 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність наданих позивачем доказів у їх взаємному зв`язку та системному аналізі свідчить про фактичне здійснення спірних господарських операцій, реальний рух активів і використання придбаної продукції у власній господарській діяльності, а тому дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність висновків в частині завищення ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по рядку 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+ рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)", на суму 1 310 568,73 грн по взаємовідносинам з ТОВ "СІВЕР АГРО СВІТ" (код ЄДРПОУ 43643059), а тому податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 року № 16034000702 форми "В4" є протиправним та підлягає скасуванню.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
За положенням пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно статті 198 Податкового кодексу України, право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1ст.14 ПК України ).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до положень пункту 200.4 статті 200 ПК України від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування.
Аналізуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року (справа № 160/3364/19), сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об`єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).
Отже, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.
Таким чином, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання в його межах від посадової особи відомостей щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише відсутність у контрагентів платника податків матеріальних і трудових ресурсів; лише недоліки в оформленні первинних документів або відсутність окремих документів тощо - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
При цьому підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.
При вирішенні податкових спорів суд виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (Покупець) та ТОВ "СІВЕР АГРО СВІТ" (Постачальник) укладено договір поставки № КГ2508-0104 від 01 серпня 2025 року.
Згідно укладеного договору, постачальником здійснено поставку сої українського походження врожаю 2025 року, у загальній кількості 1 100 000 кг+/-3%, на загальну суму 17 710 000 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до договору поставки №КГ2509-0901 від 09 вересня 2025 року, укладеного між ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (Покупець) та ТОВ "СІВЕР АГРО СВІТ" (Постачальник), постачальником здійснено поставку сої українського походження врожаю 2025 року, у загальній кількості 4 900 000 кг+/-3%, на загальну суму 75 215 000 грн. з урахуванням ПДВ.
Факт придбання підтверджується видатковими накладними № РН-0000019 від 05.08.2025 року, № РН-0000020 від 06.08.2025 року, № РН-0000021 від 07.08.2025 року, № РН-0000022 від 11.08.2025 року, № РН-0000023 від 12.08.2025 року, № РН-0000024 від 14.08.2025 року, № РН-0000025 від 15.08.2025 року, № РН-0000026 від 19.08.2025 року, № РН-0000027 від 12.08.2025 року, № РН-0000028 від 11.09.2025 року, № РН-0000029 від 12.09.2025 року.
Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 4, №3, №88, №04 від 04.08.2025 року, №5, №3, №609, №33, №1929 від 06.08.2025 року, №1967, №1, від 07.08.2025 року, №3, №4, №123, №7, №1 від 10.08.2025 року, №10, №708, 31, №6, №5, №3, №4 від 08.08.2025 року, №1 від 07.08.2025 року, №188, №1885, №118, №43, №2, №14 від 11.08.2025 року, №85, №91, №12, №110, №10, №1 від 12.08.2025 року, №1, №3, №19, №1565, №7 від 13.08.2025 року, №45 від 14.08.2025 року, №1515 від 10.09.2025 року, №0031, №111 від 11.09.2025 року, №27, №0048 від 12.09.2025 року.
Відповідно до договору поставки №КГ2511-0102 від 01.11.2025 року, укладеного між ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА" (Покупець) та ТОВ "СІВЕР АГРО СВІТ" (Постачальник), постачальником здійснено поставку кукурудзи українського походження врожаю 2025 року, у загальній кількості 2 800 000 кг+/-3%, на загальну суму 24 444 000 грн. з урахуванням ПДВ.
Факт придбання підтверджується видатковими накладними № 125 від 13.11.2025 року.
Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними №01 від 12.11.2025 року.
ТОВ "СІВЕР АГРО СВІТ" зареєстровані податкові накладні на адресу ТОВ "ГЛЕНПОРТ ОДЕСА", на підставі яких сума податку на додану вартість по наведених операціях включена позивачем до податкового кредиту.
Суд також звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466-IX).
Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону №466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.(…)
Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті..
Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що апелянтом не спростовується висновки суду першої інстанції, що первинні документи бухгалтерського обліку та податкова звітність позивача підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій, реальний рух активів і використання придбаної продукції у власній господарській діяльності.
Контролюючим органом не доведено, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і що йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти.
Усталеним є підхід Верховного Суду, за яким платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку; зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент позивача або суб`єкти господарювання, з якими мав відносини контрагент позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.
Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.
При цьому, доводи апелянта, що контрагент позивача ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» не мав реальної можливості виростити та поставити задекларовані обсяги сільськогосподарської продукції сої врожаю 2025 року та кукурудзи будуються на припущеннях та аналізі інформаційних баз даних ДПС, які не є первинними документами.
Відсутність у ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» зареєстрованої сільськогосподарської техніки та штату працівників за даними інформаційних баз ДПС не свідчить про неможливість виконання зобов`язань. Господарська діяльність в аграрному секторі передбачає широке залучення матеріально-технічних та трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів, договорів оренди, лізингу, надання послуг чи субпідряду. Податковий орган не проводив перевірку та не спростував факт залучення контрагентом техніки та спеціалістів від третіх осіб для обробки полів.
Відповідно до позиції Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі № 380/9660/21 колегія суддів виснувала, що наявна у відповідача податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійсненних господарських операцій не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків. Будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.
Доводи апелянта про те, що товарно-транспортні накладні (ТТН) містять недоліки, складені з порушенням вимог законодавства, а водії не перебували у трудових відносинах з перевізником, є безпідставними та не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання чи реалізації самого товару.
Наявність або відсутність ТТН, як і окремі недоліки в її заповненні, не є безумовною підставою для невизнання господарської операції з поставки товару (сої та кукурудзи) нереальною. Факт передачі товару та зміни майнового стану Позивача в повній мірі підтверджується іншими належними первинними документами: договорами купівлі-продажу, видатковими накладними та ін.
Також колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не обмежує перевізників у праві залучати фізичних осіб для виконання робіт за цивільно-правовими договорами (ЦПД), договорами підряду чи залучати водіїв-фізичних осіб підприємців (ФОП) на умовах субпідряду. Належне ведення кадрового обліку та трудових відносин є особистим обов`язком перевізника, за порушення якого Позивач як добросовісний покупець товару не може нести юридичної відповідальності.
Також колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації ПН у ланцюгу постачання (вхідний ПДВ контрагента) є процедурною дією контролюючого органу і не є доказом нереальності господарської діяльності підприємства в цілому, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Посилання Апелянта на те, що договори на виконання робіт укладені від 19.05.2025 та 20.06.2025 (нібито після строків посіву), не враховує специфіку аграрного сектору та свободу договору.
Твердження про неможливість досягнення заявлених показників врожайності сої, кукурудзи та пшениці без офіційного закупівлі добрив є виключно суб`єктивними припущеннями податкового інспектора, який не володіє спеціальними знаннями в галузі агрономії. Норми Податкового кодексу України (ПКУ) не наділяють органи ДПС повноваженнями здійснювати технологічний контроль, оцінювати якість агротехнічних заходів чи встановлювати «критерії допустимої врожайності» для суб`єктів господарювання. За відсутності офіційних експертиз, такі доводи ДПС є безпідставними.
Стосовно доводів апелянта про те, що ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» не надало під час перевірки пояснень та документів щодо перевізників, кількості працівників та залучення субпідрядників, то колегія суддів зазначає, що платник податків не може нести відповідальність за неналежне виконання його контрагентом обов`язків щодо ведення бухгалтерського чи податкового обліку, а також за його відмову чи неможливість надати документи контролюючому органу.
Ненадання ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ» документів стосовно свого внутрішнього господарського ланцюга (кількості працівників, субпідрядників для обробки понад 4000 га є наслідком відносин цього контрагента з державою та свідчить виключно про можливі процедурні порушення з його боку. Це жодним чином не спростовує реальність операцій між позивачем та ТОВ «СІВЕР АГРО СВІТ».
Отже, доводи контролюючого органу зводяться до критичної оцінки діяльності контрагента Позивача та виявлених у нього порушень податкового законодавства, що саме по собі не може вважатися належним і достатнім доказом нереальності конкретних господарських операцій Позивача. Такий підхід суперечить принципам індивідуальної відповідальності, правової визначеності та презумпції правомірності рішень платника податків, а також усталеній практиці Верховного Суду щодо недопустимості покладення на платника податку негативних наслідків порушень, допущених іншими суб`єктами господарювання.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду 13 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 11 серпня 2026 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова