ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/16296/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Ключкович В.Ю.,
Кравченко Є.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрСпецСервіс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСпецСервіс" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26 червня 2024 року № 11308502/24838096, від 28 червня 2024 року № 11327057/24838096 і від 9 грудня 2024 року № 12169819/24838096 про відмову в реєстрації податкових накладних, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 101 від 26 грудня 2023 року, № 7 від 24 січня 2024 року та № 9 від 26 березня 2024 року датою їх фактичного подання.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов задоволено повністю: оскаржувані рішення Комісії скасовано, а Державну податкову службу України зобов`язано зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного подання. Суд першої інстанції виходив з того, що квитанції про зупинення реєстрації не відповідали вимогам пункту 11 Порядку № 1165, оскільки не містили розрахованого показника за критерієм та конкретного переліку необхідних документів, а оскаржувані рішення про відмову є необґрунтованими.
Не погодившись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що: зобов`язання зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу; квитанція про зупинення реєстрації не зобов`язана містити конкретний перелік документів, який єдиним чином визначений пунктом 5 Порядку № 520; платник не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних; у разі реєстрації спірних податкових накладних бюджет недоотримає податок на додану вартість у сумі 2 590 тис. грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСпецСервіс" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на тому, що контролюючий орган зобов`язаний конкретизувати перелік документів, а позивач надав усі первинні документи на підтвердження господарських операцій.
Колегія суддів встановила, що 13 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрСпецСервіс" (підрядник) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (замовник) укладено договір підряду № 13-04-22/5 на реконструкцію котельні по вул. Миколи Дмітрієва, 7в у м. Полтава. На виконання договору позивач склав податкові накладні № 101 від 26 грудня 2023 року, № 7 від 24 січня 2024 року та № 9 від 26 березня 2024 року і подав їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрацію цих податкових накладних зупинено квитанціями з підстав відповідності операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій - обсяг постачання товару/послуги за кодом 43.22 перевищує величину залишку, а також відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів.
На виконання квитанцій Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСпецСервіс" подало контролюючому органу пояснення та копії документів, що супроводжують виконання підрядних робіт: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, договірну ціну, підсумкову відомість ресурсів, видаткові накладні на придбані матеріали та інші документи.
Рішеннями Комісії від 26 червня 2024 року № 11308502/24838096, від 28 червня 2024 року № 11327057/24838096 та від 9 грудня 2024 року № 12169819/24838096 у реєстрації податкових накладних відмовлено з посиланням на надання документів, складених із порушенням законодавства, із зазначенням у додатковій інформації того, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, акт не містить дати, а також що не надано розрахункові документи, документи на придбання матеріалів і проектно-технічну документацію. Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів (додаток 2 до Порядку № 520) із зазначенням конкретного переліку документів контролюючий орган позивачу не надсилав; спробу позивача подати додаткові документи відхилено саме з причини відсутності такого Повідомлення.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації зазначаються номер і дата складення податкової накладної, критерій ризиковості з розрахованим показником за кожним критерієм та пропозиція щодо надання пояснень і копій документів.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.
З 8 березня 2023 року пункти 9, 10 цього Порядку викладено в новій редакції, якою запроваджено додатковий етап: якщо за результатами розгляду наданих платником пояснень і документів комісія дійде висновку про їх недостатність, вона надсилає платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів із зазначенням конкретного переліку, і лише в разі неподання таких документів приймає рішення про відмову.
У постанові від 24 липня 2025 року у справі № 420/14450/24 Верховний Суд, узагальнивши практику застосування Порядку № 520 в редакції з 8 березня 2023 року, зокрема висновки, викладені у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, зазначив, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації, комісія дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, "вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати".
Розвиваючи цей висновок, у тій самій постанові Верховний Суд указав, що в разі, коли контролюючий орган не скористався правом направлення повідомлення із зазначенням конкретного переліку документів, "посилатися на обставини ненадання платником податків певних документів контролюючий орган вже не може, оскільки це свідчить про достатність обсягу наданих документів".
Окремо Верховний Суд наголосив, що в разі відмови з підстави складення документів із порушенням законодавства "податковий орган у рішенні повинен зазначити, які конкретно документи містять такі недоліки та в чому вони полягають".
Цього підходу Верховний Суд послідовно дотримується і надалі. У постановах від 13 лютого 2026 року у справі № 300/2087/24 та від 3 березня 2026 року у справі № 580/8808/24 у реєстрації податкових накладних відмовлено правомірно саме тому, що контролюючий орган надіслав платнику повідомлення з конкретним переліком документів, а платник цим правом не скористався. Таким чином, правомірність відмови в реєстрації безпосередньо обумовлена надсиланням платнику повідомлення із конкретизованим переліком документів.
Крім того, у постанові від 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20 Верховний Суд зазначив, що "приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності", а предметом розгляду в такій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій.
Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із того, що контролюючий орган, отримавши пояснення та документи Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецСервіс", прийняв рішення про відмову в реєстрації безпосередньо, не направивши позивачу повідомлення із зазначенням конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, бракувало. За таких умов посилання в оскаржуваних рішеннях на ненадання розрахункових документів, документів на придбання матеріалів і проектно-технічної документації є неприпустимим, оскільки ненадсилання повідомлення свідчить про достатність обсягу наданих позивачем документів.
Підстава ж про надання документів, складених із порушенням законодавства, в оскаржуваних рішеннях зведена до загального твердження, що "акт не містить дати", без зазначення, який саме акт і в чому полягає недолік, що позбавляє відповідний документ юридичної сили, і поєднана з посиланням на ризиковість операцій. Проте на стадії вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не оцінює реальність господарської операції та не може обґрунтовувати відмову ризиковістю операцій. А отже, жодна з наведених у рішеннях підстав не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Головне управління ДПС у Чернігівській області правомірності оскаржуваних рішень не довело. Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних є правильним по суті.
Колегія суддів оцінює наведені в апеляційній скарзі доводи таким чином. Довід про втручання в дискреційні повноваження є безпідставним. Реєстрація податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, дійсно є повноваженням Державної податкової служби України, проте після встановлення судом протиправності відмови свобода розсуду контролюючого органу звужується до єдиного юридично можливого рішення - про реєстрацію. У постанові від 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20 Верховний Суд зазначив, що "зобов`язання відповідача-1 (ДПС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права". Згідно з пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, датою реєстрації вважається день, зазначений у рішенні суду. А отже, зобов`язання зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного подання є належним способом захисту, а не втручанням у дискрецію.
Довід про те, що квитанція не зобов`язана містити конкретний перелік документів, сам собою є правильним, однак висновку про протиправність відмови не спростовує. За чинним з 8 березня 2023 року регулюванням обов`язок конкретизувати перелік документів покладається на контролюючий орган на наступному етапі - у повідомленні (додаток 2 до Порядку № 520). Оскільки таке повідомлення позивачу не надсилалося, контролюючий орган втратив можливість посилатися на неповноту поданих документів. Таким чином, цей довід відмову не легітимізує.
Довід про ненадання платником письмових пояснень спростовується матеріалами справи: позивач подав Комісії пояснення та копії документів, що супроводжують виконання підрядних робіт, і ця обставина встановлена судом першої інстанції. Цей довід суперечить і змісту самих оскаржуваних рішень, у яких відмову мотивовано наданням документів, складених із порушенням законодавства, тобто фактом подання документів. А отже, він є необґрунтованим.
Довід про недоотримання бюджетом податку на додану вартість предмета спору не стосується і не може свідчити про правомірність оскаржуваних рішень, законність яких перевіряється виключно за критеріями, встановленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, і цей довід відхиляється.
За наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними і підлягають скасуванню, із зобов`язанням Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного подання, а доводи апеляційної скарги, крім доводу щодо змісту квитанції про зупинення реєстрації, цих висновків не спростовують.
Водночас колегія суддів не погоджується з мотивом суду першої інстанції про те, що квитанції про зупинення реєстрації мали містити конкретний перелік необхідних документів. За чинним з 8 березня 2023 року регулюванням обов`язок конкретизувати такий перелік покладено на контролюючий орган на наступному етапі - у повідомленні за додатком 2 до Порядку № 520, а не у квитанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Оскільки висновок суду першої інстанції по суті спору є правильним, а наведений мотив підлягає заміні, рішення суду першої інстанції належить змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а апеляційну скаргу - задовольнити частково.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - змінити в мотивувальній частині.
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: В.Ю. Ключкович
В.Ю. Кравченко
(Повний текст постанови суду виготовлено 11 серпня 2026 року)