ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 140/7233/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Адвокат Корнієнко Н.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону України від 17.06.2025 громадянину Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 , в`їзд в Україну строком на три роки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року залишено без розгляду позовну заяву.
Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що наданий представником позивача документ (ордер) не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у суді, зокрема, і повноважень на підписання позовної заяви від його, оскільки в ордері відсутній обов`язковий реквізит, а саме підпис адвоката, який видав ордер.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, представник позивача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
У відповідності до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону № 5076-VI (пункт 5 Положення № 41).
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи (пункт 6 Положення № 41).
Верховний Суд неодноразово вказував, що ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону № 5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України (постанови від 29 січня 2025 року у справі №300/7062/23, від 14 березня 2025 року у справі № 343/1061/24, від 20 червня 2025 року у справі №320/15150/24, від 28 липня 2025 року у справі № 320/1194/24 та інші).
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).
Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» пункти 2, 9, абзац перший пункту 10 та підпункти 12.10, 12.11, абзац перший підпункту 12.12. Положення № 41 викладено у новій редакції:
« 2. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом № 5076-VI та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»).».
« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)».
« 10. Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності)".
« 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»)».
Водночас, пункт 12 Положення № 41 доповнено новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
На час подання адміністративного позову (30.06.2025) та постановлення судом ухвали про залишення без розгляду позовної заяви, Положення № 41 діяло в редакції зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36.
Суд першої інстанції встановив, що позовну заяву підписано та подано адвокатом Корнієнко Наталією Юріївною. На підтвердження повноважень до позовної заяви адвокатом додано ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1303395 на надання правової допомоги позивачеві, який завантажено як додаток у вигляді файлу «pdf».
Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду, адвокат Корнієнко Н.Ю. засвідчила власним цифровим підписом адміністративний позов, серед додатків до якої, зокрема, був доданий ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Таким чином, доданий до позовної заяви, скріпленої електронним цифровим підписом із застосуванням підсистеми «Електронний суд», ордер уважається підписаним та підтверджує повноваження адвоката Корнієнко Н.Ю., як представника позивача.
Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2025 року у справі № 466/8363/24.
За подібних обставин Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі №483/346/24 підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами.
Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2025 року у справі №300/7035/23, від 22 травня 2025 року у справі № 394/45/25, від 15 жовтня 2025 року у справі №160/17594/24.
З уваги на вказане колегія суддів дійшла висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень підпункту 12.15 пункту 12 Положення № 41 та порушення частин четвертої і сьомої статті 59 КАС України призвело до безпідставного залишення позовної заяви без розгляду.
На момент вирішення судом першої інстанції питання про залишення без розгляду позовної заяви, наявні матеріали справи надавали суду можливість ідентифікувати особу, яка підписала позовну заяву та перевірити її повноваження на представництво інтересів позивача .
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви не відповідає нормам матеріального права, постановлена з порушенням норм процесуального права та без урахування правових висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких