ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/12793/24
УХВАЛА
11 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Безименної Н.В.
Кузьмишиної О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року. Витребувано із Чернігівського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 620/12793/24. Продовжено строк судового розгляду на розумний термін, необхідний для отримання матеріалів справи № 620/12793/24 із суду, в якому вони зберігаються.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 26 лютого 2026 року. Продовжено строк розгляду даної адміністративної справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
23 березня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Вівдиченко Т.Р.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. визнано необґрунтованою. Передано справу № 620/12793/24 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Тетяни Романівни у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу, зобов`язання вчинити дії стягнення грошового та матеріального забезпечення - відмовлено (суддя - Н.М. Єгорова).
До Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому зазначає, що в Чернігівському окружному адміністративному суді у даній справі 620/12793/24 перебувають дві його заяви, які подані в порядку ст.ст. 252, 253 КАС України, щодо вирішення питання ухвалення додаткового судового рішення та виправлення описок у тексті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Матеріали справи № 620/12793/24 повернуто до Чернігівського окружного адміністративного суду для розгляду заяв ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення та про виправлення описок. Встановлено Чернігівському окружному адміністративному суду строк для розгляду заяв - не пізніше десяти днів з дня отримання справи, після чого невідкладно направити матеріали справи № 620/12793/24 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги. Продовжено строк розгляду справи на термін, необхідний для розгляду Чернігівським окружним адміністративним судом поданих заяв та подальшого надходження матеріалів справи № 620/12793/24 із суду першої інстанції.
Матеріали справи з Чернігівського окружного адміністративного суду надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 05.06.2026.
10 серпня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Вівдиченко Т.Р.
Заява обґрунтована тим, що, на думку заявника, тривалість апеляційного розгляду справи та відсутність на цей час судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Вівдиченко Т.Р.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді Вівдиченко Т.Р. колегія суддів вважає, що вказану заяву слід визнати необґрунтованою, з наступних підстав.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України закріплено недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частин 2, 5, 6 статті 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Частиною 4 статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, необхідно зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.
З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згадане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що, відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».
Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У відповідності до пункту 2 рішення Ради суддів України №46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.
Таким чином, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, слід зазначити, що учасники судового процес зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.
Як було вищевказано, заява ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. обґрунтована посиланням на строки розгляду апеляційної скарги та відсутність судового рішення за результатами апеляційного перегляду справи.
Разом з тим, наведені обставини самі по собі не свідчать про наявність підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття апеляційного провадження судом вчинялися процесуальні дії, необхідні для її розгляду. Зокрема, матеріали справи витребовувалися із суду першої інстанції, справу було призначено до апеляційного розгляду, а в подальшому, за клопотанням ОСОБА_1 , матеріали справи повернуто до Чернігівського окружного адміністративного суду для розгляду поданих ним заяв.
При цьому, продовження строку розгляду справи оформлювалося відповідними ухвалами суду із зазначенням підстав для такого продовження.
Разом з тим, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Вівдиченко Т.Р. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у її неупередженості, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
За таких обставин, наведені у заяві доводи не свідчать про наявність передбачених статтями 36, 37 КАС України підстав для відводу судді Вівдиченко Т.Р., у зв`язку з чим, заявлений відвід є необґрунтованим.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Колегія суддів враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявником не доведено та колегією суддів не встановлено наявності будь-якої з підстав, визначених статтею 36 КАС України, для відводу судді Вівдиченко Т.Р., а тому, заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 41, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. визнати необґрунтованою.
Передати справу № 620/12793/24 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Безименна Н.В.
Кузьмишина О.М.