П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/3775/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
11 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивач вважає, що при призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області безпідставно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 04.12.1995 по 18.12.1996, з 26.09.2002 по 19.11.2002.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 04.12.1995 року по 18.12.1996 року та з 26.09.2002 року по 19.11.2002 року до пільгового стажу за списком №1.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 04.12.1995 року по 18.12.1996 року та з 26.09.2002 року по 19.11.2002 року до пільгового стажу за списком №1, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 14.08.2025 із урахуванням виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як відповідач у справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що при перевірці матеріалів пенсійної справи позивача встановлено, що підстави для врахування до страхового стажу періодів роботи з 04.12.1995 по 18.12.1996, з 26.09.2002 по 19.11.2002 відсутні, оскільки відсутня інформація про проведення атестації робочого місця на посаді переробника радіоактивних відходів цеху дезактивації та період роботи не підтверджений результатами атестацій робочих місць.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.09.2025 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про здійснення перерахунку пенсії із зарахуванням періодів роботи з 04.12.1995 по 18.12.1996 та з 26.09.2002 по 19.11.2002 до пільгового стажу за списком №1.
12.09.2025 року, рішенням №222430004759 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з моменту набуття на неї права, а саме з 14.08.2025 року, про те при її призначенні було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 лише 20 років.
26.01.2026 року, на адресу ГУ ПФУ в Хмельницькій області було скеровано адвокатський запит 26/01-1, в якому запитувалось, повідомити адвоката про те, яким управлінням ПФУ в порядку екстериторіальності розглядалась заява ОСОБА_2 від 02.09.2025 року про призначення пенсії і на яких підставах ОСОБА_2 не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди з 04.12.1995 року по 19.11.2002 року згідно довідки №51-19/804 від 14.08.2025 року, що підтверджені атестацією та надіслати копію рішення про відмову в зарахуванні ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи.
Після адвокатського запиту позивачу здійснено перерахунок пенсії та зараховано до пільгового стажу за Списком №1 28 років.
На запит вказано, що заява про призначення пенсії ОСОБА_2 від 02.09.2025 року за принципом екстериторіальності розглядалась ГУ ПФУ в Сумській та ГУ ПФУ в Чернігівській областях.
З відповідей на адвокатський запит слідує, що рішення про відмову в зарахуванні періодів роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1 відповідачами не приймалось.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про здійснення перерахунку пенсії із зарахуванням періодів роботи з 04.12.1995 по 18.12.1996 та з 26.09.2002 по 19.11.2002 до пільгового стажу за списком №1.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що до пільгового стажу останнього не зараховано періоди роботи з 04.12.1995 по 18.12.1996, з 26.09.2002 по 19.11.2002, оскільки відсутня інформація про проведення атестації робочого місця на посаді переробника радіоактивних відходів цеху дезактивації та період роботи не підтверджений результатами атестацій робочих місць.
Вважаючи протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо не зарахування зазначених вище періодів роботи до пільгового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно із ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За приписами ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Щодо спірного періоду роботи позивача за Списком №1 з 04.12.1995 по 18.12.1996, у вказаний період він працював на той час в цеху дезактивації, який в подальшому змінив назву на цех переробки радіоактивних відходів, переробником радіоактивних відходів, а саме за професією, що передбачена Списком №1 розділ ХХIV підрозділ 12417000-1754в код КП 8154.2/11804/1 затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, повний робочий день, що підтверджено довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №51-19/804 від 14.08.2025. Вказане робоче місце було вчасно атестоване, що підтверджується витягом з наказу №626к від 26.09.1997 «Про підтвердження права надання пільгової пенсії згідно Списку №1 і №2 працівникам ВП ХАЕС та переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по цеху переробки радіоактивних відходів ХАЕС за Списком №1.
Щодо спірного період роботи позивача за Списком №1 з 26.09.2002 по 19.11.2002, суд звертає увагу, що робоче місце позивача було атестовано 26.09.1997 року та 20.11.2022 року за Списком №1, в міжатестаційний період наказу №626к від 26.09.1997 по наказ №1686к від 20.11.2022, умови праці позивача не змінювались, що підтверджено уточнюючою інформацією №51-19/805 від 14.08.2025. У вказаний період він працював в цеху переробки радіоактивних відходів, переробником радіоактивних відходів, дільниці по зберіганню радіоактивних відходів за професією, що передбачена Списком №1 розділ ХХIV підрозділ 12419000 - 17541 код КП 8159.2/16523/1 затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, повний робочий день, що підтверджено довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №51-19/804 від 14.08.2025.
Тому надані документи підтверджують право позивача на врахування вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу.
Посилання відповідача на відсутність інформацію про атестацію робочих місць суд вважає безпідставними, оскільки 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі №21-183а13, від 25.11.2014 у справі N 21-519а14, від 10.03.2015, від 17.03.2015 у справах №21-51а15 та N 21-585а14, від 14.04.2015 року у справі №21-383а14, від 02.12.2015 у справі №21-1329а15, від 10.02.2016 у справі №21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі №21-6501а15 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
У справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як відповідача у справі, щодо не зарахування позивачу періодів роботи з 04.12.1995 по 18.12.1996 та з 26.09.2002 по 19.11.2002 до пільгового стажу за списком №1 - є протиправною.
Тому необхідно зобов`язати пенсійний орган зарахувати позивачу період роботи з 04.12.1995 по 18.12.1996 та з 26.09.2002 по 19.11.2002 до пільгового стажу за списком №1 та здійснити перерахунок його пенсії з 14.08.2025.
Щодо пропуску строку звернення до суду, то колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.02.2026, яким повідомлено про не зарахування спірних періодів. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.