П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/6375/26
Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Роман Миколайович
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
12 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
1.2 В обґрунтування позову вказує на те, що згідно положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на збільшення розміру пенсії на 1% за кожен рік страхового стажу понад 15 років.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивачу призначено пенсію згідно з Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розраховану відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
2.2 Позивач 02.01.2026 року звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку та виплату пенсії відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
2.3 За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 30.01.2026 повідомив про відмову в перерахунку пенсії, зазначивши, що особи, які після 01.10.2017 звертаються із заявами про перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796 в редакції чинній до 01.10.2017 (тобто без застосування двоскладової формули при її обчисленні), не мають права на такий перерахунок пенсії без урахування вимог ч. 2 ст. 27 Закону №1058, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.
2.4 Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом задля захисту своїх прав та інтересів.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позов задоволено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII (до 11.10.2017), то остання має право на перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зазначає, що пенсія за віком призначена позивачці після внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII (11.10.2017), тому остання не має право на перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж.
4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №769-ХІІ (далі і вище - Закон №769-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
1.2 Відповідно до статті 49 цього Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
1.3 Стаття 55 Закону № 796-XII визначає умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
1.4 Частина 1 статті 55 Закону № 796-XII передбачає, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
1.5 Згідно частини 3 статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
1.6 Відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII (в редакції, чинній до 11.10.2017), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85 процентів заробітку.
1.7 Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону №1058-ІV.
1.8 Відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
1.9 Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закону № 796-ХІІ, які пов`язують збільшення пенсії на один 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV.
1.10 Водночас, колегія суддів наголошує, що враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статі 27 Закону № 1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).
Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію.
Такі ж висновки сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21.
1.11 Отже, із цього слідує, що право на перерахунок пенсії згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII шляхом збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років (як для жінок) може реалізовуватися лише щодо тих пенсіонерів, яким така пенсія була призначена до 11.10.2017.
1.12 З матеріалів пенсійної справи, витребуваної у відповідача ухвалою апеляційного суду від 22 липня 2026 року встановлено, що позивач з 22.11.2007 до 07.06.2017 отримувала пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 08.06.2017 по 30.01.2023 отримувала пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», а з 31.01.2023 по даний час отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
1.13 Колегія суддів враховуючи ці обставини, не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсія позивачу не призначається вперше, а перераховується і тому на неї не поширюється умова ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двохскладова формула).
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.05.2026 у справі №460/25663/23, оцінюючи питання щодо первинного призначення пенсії при переході з виду на вид, сформулювала правовий висновок про те, що перехід особи з пенсії за віком, призначеної за Законом України «Про державну службу», на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, відбувається у спосіб первинного призначення пенсії у межах солідарної системи із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому переведення позивачки з пенсії за віком, призначеної за Законом «Про державну службу», на пенсію за віком, призначену за Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є первинним призначенням пенсії, яка підлягає обчисленню із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2020- 2022 роки.
Враховуючи вказаний висновок Верховного Суду в контексті первинного призначення пенсії, колегія суддів вважає, що за обставинами цієї справи ОСОБА_1 31.01.2023 фактично відбулось первинне призначення пенсії за віком у відповідності до Закону №1058-IV.
Таким чином, оскільки позивачці первинне призначення пенсії за віком відбулось після 01.10.2017 на підставі Закону №1058-IV та Закону №796-XII, колегія суддів доходить висновків, що у неї не виникає права на перерахунок пенсії зі збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст.27 Закону №1058.
1.14 За таких підстав, у зв`язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин територіальний орган Пенсійного фонду правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії зі збільшенням, яке передбачене частиною 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.
1.15 Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що на позивача розповсюджується дія пункту 2 статі 56 Закону №796-ХІІ в редакції до 11.10.2017, що стосується обумовленого перерахунку пенсії.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
2.2 У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
2.3 Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.