П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/17275/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.03.2026 року №918270802022 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 року №05-38/75/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.01.2026 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 66 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, визначеної на підставі довідки Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 року №05-38/75/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 14.06.2017 року Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. 17.03.2026 року Господарський суд Житомирської області видав Позивачу довідку №05-38/75/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 19.03.2026 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок з 01.01.2026 року довічного грошового утримання на підставі вказаної довідки та надавши таку довідку. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.03.2026 року №918270802022 Позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по причині відсутності підстав для такого перерахунку, так як на думку такого територіального органу Пенсійного фонду України з 2021 року не змінювався показник розміру прожиткового мінімуму для такого перерахунку. Таку відмову Відповідача вважає протиправною, так як наявні правові підстави для перерахунку з 01.01.2026 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Позивачу правомірно відмовлено у проведенні спірного перерахунку з аналогічних підстав, так як з січня 2021 року прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, не змінився та складає 2 102,00 грн.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач є суддею у відставці та з 14.06.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. 17.03.2026 року Господарський суд Житомирської області видав Позивачу довідку № 05-38/75/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
19.03.2026 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок з 01.01.2026 року довічного грошового утримання на підставі вказаної довідки та надавши таку довідку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.03.2026 року №918270802022 Позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в тому числі щодо перерахунку його розміру, регулюються правовими нормами Закону України від 2 червня 2016року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Відповідно до вимог статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
За приписами частини першої статті 4 Закону України №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону України №1402-VIII).
Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Приписами частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII прямо зазначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до вимог частини третьої статті 135 Закону України №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Більш того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді" від 09.06. 2026 № 4905-IX частину третю статті 135 №1402-VIII доповнено абзацом такого змісту: "Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік".
Вказаний Закон набув чинності з 25.06.2026 року.
Отже, за твердженням законодавця розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів враховує, що визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 грн (станом на 01.01.2026) був введений окремий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого визначено в сумі 2 102,00 грн, в той час, коли а ні до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а ні до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.
Разом з цим, Закон про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Як вже зазначалося судом, відповідного до статті 130 Основного закону розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Тобто, Закон про Державний бюджет України не наділений повноваженнями на регулювання розміру винагороди судді.
Відтак, положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в частині встановленням на 1 січня прожиткового мінімуму саме в розмірі 2 102,00 грн. для визначення базового розміру посадового окладу судді не підлягає застосуванню для, так як прямо суперечить Конституції України та вимогам статті 135 Закону №1402-VIII.
Колегія суддів враховує, що Конституційний Суд України звернув увагу на зазначені аспекти законодавчого регулювання у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до Позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірно враховані виключно правові норми Закону України №1402-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.
Колегія суддів враховує також правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
По цій причині не підлягає врахуванню при вирішенні даного спору правові позиції Верховного Суду, наведені у відзивах Відповідачів на позов.
При вирішенні даного спору суд враховує, що заява Позивача від 19.03.2026 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повністю відповідає вимогам пункту 2 розділу І "Звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання" Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2) та Додатку 1 до цього Порядку.
Надана Позивачем довідка Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 року № 05-38/75/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці також повністю відповідає вимогам Додатку 2 до цього ж Порядку.
Отже, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 27.03.2026 року №918270802022 про відмову Позивачу у здійсненні з 01.01.2026 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області з 01.01.2026 року здійснити Позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 66 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, визначеної на підставі довідки Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 року №05-38/75/26 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату з урахуванням проведених виплат.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.