"06" серпня 2026 р. Справа № 363/3145/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А. за участі секретаря Галай О.О., представника позивача адвоката Ковальчука М.О., відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Ковальова Є.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород у порядку спрощеного судового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
УСТАНОВИВ:
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
01 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Ковальова Є.Ф. до суду надійшло клопотання про надання строку для примирення подружжя, у якому просить зупинити провадження у справі, та надати строк для примирення терміном 6 місяців. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач зазначає у позовній заяві, що сторони проживають окремо, не пов`язані спільним побутом не ведуть спільне господарство, однак це твердження не відповідає дійсності бо сторони станом на день подання цієї заяви проживають разом, ведуть спільне господарство та бізнес. Крім того, надання додаткового часу дозволить сторонам переосмислити ситуацію, вжити заходів для врегулювання конфлікту та зберегти повноцінну сім`ю для їхньої дитини та подолати кризу у відносинах.
31 липня 2026 року від відповідача до суду надійшли заперечення на клопотання про надання строку для примирення подружжя, посилаючись на те, що позивач категорично не погоджується із зазначеними доводами та вважає клопотання про надання строку для примирення необґрунтованим. Зауважив, що їхнє сімейне життя фактично припинене, вони проживають у різних державах, не ведуть спільного господарства та не підтримують сімейних відносин. Водночас надання сторонам строку для примирення жодним чином не відповідатиме інтересам дитини, оскільки її місце проживання, навчання, соціальні зв`язки та повсякденне життя вже тривалий час пов`язані виключно з Республікою Польща. За таких обставин твердження відповідача про необхідність надання строку для примирення в інтересах дитини є декларативним, не підтверджуються жодними доказами та спрямовані виключно на затягування розгляду справи, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання про надання строку для примирення подружжя.
06 серпня 2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення на заперечення на клопотання про надання строку для примирення, згідно яких зазначено, що твердження позивача про те, що основними та постійним місцем проживання відповідача є Республіка Польща, не відповідають дійсності та ігнорують умови воєнного стану в Україні. Отримання відповідачем документу про тимчасове перебування/захист у Польщі стало вимушеним кроком, обумовленим розпочатим 24.02.2022 року повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Оформлення статусу тимчасового захисту є виключно заходом безпеки для збереження життя та здоров`я, а не свідченням наміру змінити постійне місце проживання чи розірвати сімейні зв`язки із чоловіком. Зауважила, що вона постійно проживає за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 . Крім того, починаючи з грудня 2025 року, спільна донька сторін постійно перебуває та проживає за адресою реєстрації в Україні разом із нею. Призначення строку для примирення не є примусом до проживання, а є правовим механізмом, який надає подружжю шанс усвідомити цінність сім`ї та наслідки її руйнування, що повністю відповідає моральним засадам суспільства (ст. 111 СК України). Зазначені обставини вказують на те, що сімейні відносини між ними не втрачені остаточно, а надання строку для примирення є доцільним, обгрунтованим і сприятиме захисту інтересів як самого подружжя, так і їхньої неповнолітньої дитини. На підставі вищевикладеного, просила суд задовольнити клопотання про надання строку для примирення подружжя та зупинити провадження у цивільній справі № 363/3145/26 та надати сторонам строк для примирення терміном до 6 (шести) місяців.
Відповідач та її представник у судовому засіданні підтримали подане відповідачем клопотання про надання строку для примирення подружжя у цивільній справі та просили його задовольнити з підстав викладених у клопотанні та додаткових поясненнях. Відповідач пояснила, що наразі проживає за зареєстрованою адресою в Україні, та зі свого боку докладе зусиль для мирного врегулювання конфлікту та збереження їхньої з позивачем сім`ї, що буде також в інтересах спільної неповнолітньої доньки.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача, просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у запереченні.
Вислухавши відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя», передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Приймаючи до уваги ту обставину, що у подружжя є неповнолітня дитина та позицію відповідача у цій справі, яка бажає зберегти сім`ю, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі та надати сторонам строк на примирення 3 (три) місяці, який суд визнає достатнім для можливого примирення подружжя.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу відкласти на «10» годину «00» хвилин 06 листопада 2026 року, надавши сторонам строк для примирення 3 (три) місяці.
Провадження у справі зупинити.
Повний текст ухвали складено 11 серпня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А.Свєтушкіна