Справа №752/18063/26
Провадження №2/752/13433/26
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
12 серпня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кокошка О.Б.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна-оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Пундик Анастасія Миколаївна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна-оселя» за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Перевіривши вказану позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, розглянувши клопотання представника позивача, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Право вибору процесуального способу закінчення судового спору з відповідачем, якщо для цього у позивача виникли підстави, належить позивачу.
Отже, суд не може спонукати учасника процесу діяти іншим чином, ніж вирівшив цей учасник процесу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2026 у справі №369/7426/24.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 по справі №638/3792/20 зазначив, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 справі №13/51-04, провадження №12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У постанові від 29.04.2026 Верховний Суд у справі №369/7426/24, провадження №61-780св26, виклав правовий висновок про те, що закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Згідно з ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Питання щодо розподілу судових витрат у разі закриття провадження у справі врегульоване статтею 142 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача за виключенням, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Тобто друге речення частини третьої стаття 142 ЦПК України повинно застосовуватись у системному зв`язку із першим реченням, де йдеться про відмову позивача від позову.
Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Процесуальний закон не передбачає компенсації судових витрат позивачу внаслідок закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.08.2025 у справі №760/3104/24.
Як вбачається з вказаної справи, позивач у поданій позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних за період у загальному розмірі 53252,52 грн, а також вирішити питання про відшкодування судових витрат у розмірі 2662,40 грн судового збору та 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 29.06.2026 №328.
15.07.2026 судом на підставі ухвали прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
11.08.2026 представник позивача адвокат Пундик А.М. за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надала до суду заяву про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що на день пред`явлення вказаної заяви відповідач оплатив вказану заборгованість у повному розмірі. Просила закрити провадження у справі, а також вирішити питання про повернення сплаченого судового збору з державного бюджету на користь позивача та про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Від інших учасників справи до суду не надходило заяв, клопотань.
Отже, судом встановлено, що після відкриття провадження у вказаній справі та на момент її розгляду по суті відповідачем в повному обсязі погашена заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги, про що повідомляє позивач у своєму клопотанні.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач вчинив дії щодо самостійного врегулювання спору з позивачем, а отже між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що у вказаному випадку відсутній предмет спору між сторонами, що має наслідком задоволення заяви представника позивача та закриття провадження у вказаній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Водночас суд вважає, що не підлягає задоволенню заява представника позивача в частині повернення сплаченого судового збору та стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки судом закрито провадження у вказаній справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.
Керуючись ст.ст. 133, 142, 255-256, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача про закриття провадження - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортна-оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Заяву представника позивача про повернення судового збору та стягнення витрат на правничу допомогу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена 12.08.2026.
Суддя О. Б. Кокошко