Справа № 127/27814/26
Провадження 2/127/7685/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у праві спільної сумісної власності,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у праві спільної сумісної власності.
Однак подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.
Позивачем визначено ціну позову у розмірі 87 280,00 грн. Один відсоток ціни позову становить 872,80 грн, що є меншим від мінімального розміру судового збору, встановленого законом. Отже, за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Водночас позивач сплатив судовий збір у розмірі 872,80 грн, що підтверджується квитанцією від 06.08.2026, долученою до позовної заяви.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 458,40 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України; код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;__________ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа)).
Також частину доданих до позовної заяви копій документів, а саме: копія паспорту ОСОБА_2 , копія РНОКПП ОСОБА_2 , копія паспорта ОСОБА_3 , копія РНОКПП ОСОБА_3 , копія паспорта ОСОБА_4 , копія РНОКПП ОСОБА_4 , витяг з реєстру територіальної громади, позивачем не засвідчено належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020. Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні ВС/КГС у справі № 904/8549/17 від 11.07.2018 року, а саме що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.
Отже, позивачу потрібно надати засвідчені належним чином копії документів, які додані до позовної заяви без належного засвідчення, а також їх копії відповідно до кількості відповідачів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З урахуванням зазначених обставин, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Керуючись ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у праві спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Горбатюк