Судові рішення

Ухвала № 138942921 у справі № 120/10940/25 від 12.08.2026

Ухвала від 12.08.2026 в адміністративній справі № 120/10940/25 (категорія «Охорони здоров’я»). Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд, суддя Драчук Т. О.

Справа№ 120/10940/25
СудСьомий апеляційний адміністративний суд
СуддяДрачук Т. О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОхорони здоров’я
Дата ухвалення12.08.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138942921

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 120/10940/25

12 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Крім того, апелянтом до апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року.

В обґрунтування вимог заявленого клопотання апелянт зазначає, що в період, який припав на строк подання апеляційної скарги, у місті Дніпрі мали місце системні планові та аварійні відключення електроенергії, які тривали понад 10 годин щоденно та мали масовий і непередбачуваний характер. Такі обставини істотно ускладнювали та фактично унеможливлювали здійснення процесуальних дій, що потребують використання комп`ютерної техніки, електронного цифрового підпису, стабільного доступу до мережі Інтернет та сервісів підсистеми «Електронний суд».

Крім того, з 01.01.2025 на відповідача покладено додаткові виключні повноваження загальнодержавного характеру з оцінювання функціонального стану осіб, що поширюються на всю територію України

Також , апелянт просить врахувати, що з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан, який триває по теперішній час. В свою чергу, воєнний стан та несприятлива безпекова ситуація у Дніпропетровському регіоні, повітряні тривоги через загрозу ракетних атак та ракетні удари по м. Дніпро значно ускладнюють, а часом унеможливлюють безперебійну та повноцінну роботу юридичного персоналу Відповідача протягом робочого часу (перебування в укриттях, тощо).

З огляду на викладене, апелянт вказує про наявність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняте в порядку письмового провадження 23.03.2026.

Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року, є 22.04.2026.

Апеляційна скарга подана 06.08.2026. Тобто, з пропуском строку на її подання.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Щодо посилання апелянта на запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану та передислокацію особового складу у зв`язку з виконанням бойових завдань, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов`язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження (зокрема, у постанові від 04.04.2023 у справі №140/1487/22, у постанові від 30.01.2023 у справі № 280/9223/21, але не виключно).

Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

В свою чергу, таких доказів заявником до поданої заяви не надано.

Щодо посилань апелянта на ракетні ударах по енергетичній системі України, в наслідок яких почалися відбуватися постійні перебої та відключення електроживлення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянтом не надано доказів, які б підтверджували безпосередній вплив відсутності електроенергії в період з моменту отримання оскаржуваного рішення (23.03.2026) до моменту звернення з апеляційною скаргою (згідно відомостей з системи Електронний суд апеляційна скарги сформована 06.08.2026).

Суд звертає увагу на те, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу для визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно.

Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з ч.1,3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує. Тобто, реалізація апелянтом права на звернення до суду з апеляційною скаргою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
04.09.2026 Ухвала № 139492839 Сьомий апеляційний адміністративний суд
12.08.2026 Ухвала № 138942933 Сьомий апеляційний адміністративний суд
23.03.2026 Рішення № 135096467 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд
11.08.2025 Ухвала № 129443537 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд