ф
УХВАЛА
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа №560/20219/25
адміністративне провадження №К/990/34525/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі №560/20219/25 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) щодо невнесення в довідку № 1441 від 11.09.2025 року станом на 01.01.2023 рік про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;
- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в якій, в тому числі на підставі Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", вказати надбавку за особливості проходження служби та премію у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.01.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026, у задоволенні позову відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду представниця позивача - адвокат Єрьоміна В. А. подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 23.07.2026.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оскаржуючи судові рішення, розглянутій у справі за правилами спрощеного позовного провадження, представниця позивача - адвокат Єрьоміна В. А. у касаційній скарзі зазначає, що ця справа є винятково важливою для скаржника, оскільки він є пенсіонером та має право на належний рівень пенсійного забезпечення, як особа, яка має право на пенсію за Законом 2262-ХІІ, зокрема шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Також, справа стосується порушення права на належний розмір пенсії, у зв`язку із визначенням в довідці для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року складових грошового забезпечення в належних розмірах, а саме розміру премії, для реального та ефективного захисту прав на належний рівень пенсійного забезпечення, та дані правовідносини можуть стосуватися значної кількості людей, зокрема, із числа пенсіонерів, які отримують пенсію згідно Закону №2262-ХІІ.
Аналіз доводів касаційної скарги у сукупності з установленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дає підстави для висновку про наявність у цьому випадку обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яким оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як на підставу касаційного оскарження скаржниця зазначає, що під час ухвалення рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції судами не враховано положення статей 43, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норми Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2025 року у справі № 440/11424/24.
Крім того, скаржниця зазначає, що під час ухвалення оскаржуваних судових рішень судами не враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 300/9542/24, ухваленій у подібних правовідносинах.
Наведені аргументи потребують перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі №560/20219/25 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 560/20219/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Судді Н. В. Шевцова
С. Г.Стеценко
Л. В. Тацій