УХВАЛА
10 серпня 2026 року
м. Київ
справа №140/3478/25
адміністративне провадження №К/990/34038/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Кашпур О. В., Смоковича М. І.,
перевіривши касаційну скаргу адвокатки Тоботи Юлії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року
у справі № 140/3478/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області №99-к від 13.04.2023 про звільнення позивача з 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України;
- поновити в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області на рівнозначній посаді та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме з 19.04.2023 по дату поновлення на посаді виходячи з розрахунку 647,53 грн. середньоденної заробітної плати.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 28 липня 2020 року у справі №591/3054/16-а, від 13 травня 2021 року у справі № 377/759/19, від 08 листопада 2024 року у справі № 340/222/20, від 21 лютого 2024 року у справі № 638/14165/21, від 11 липня 2023 року у справі № 334/6363/21, від 15 червня 2021 року у справі № 761/23325/17 щодо положень ч. 6 ст. 36, ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.
Також скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо питання застосування норм ч. 6 ст. 36, ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України у правовідносинах щодо ненадання індивідуальної пропозиції зайняти вакантну посаду недержавної служби працівнику реорганізованої установи (ФССУ), звільненому внаслідок скорочення всього штату при приєднанні до правонаступника, за умови існування таких вакантних посад недержавної служби на день звільнення
Зважаючи на те, що у першому випадку скаржник стверджував, що суди застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду, а у даному випадку вважає, що висновки Верховного Суду щодо вказаних норм відсутні, що є взаємовиключними, то Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, та не може бути прийнята Судом.
Також скаржник посилається на підпункти а), в), г) пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи. Позивач вказує, що відкрито понад сто судових проваджень щодо незаконного звільнення працівників ФССУ та його управлінь виконавчої дирекції по всій Україні, у яких актуальна практика судів першої та апеляційної інстанцій не є єдиною, а навпаки - є повністю протилежною (в одних справах позови задоволено, в інших - відмовлено).
Водночас скаржник зазначає, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, не врахувавши, що заявлено майнову вимогу, яка перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпунктами а), в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Тоботи Юлії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі № 140/3478/25.
Витребувати із Волинського окружного адміністративного суду справу № 140/3478/25.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. В. Кашпур
М. І. Смокович