УХВАЛА
11 серпня 2026 року
м. Київ
справа №990/321/26
адміністративне провадження №П/990/321/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
08.08.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надіслано позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 08.07.2026 № 19/дс-26 "Про встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно кандидата на посаду судді місцевого суду ОСОБА_1 у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24";
зобов`язати ВККС поновити його участь у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККС України від 11.12.2024 № 366/ зп-24, на стадії спеціальної перевірки та повторно розглянути питання про встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно нього з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
З огляду на те, що адміністративний позов за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відкриття провадження в цій справі.
Згідно з частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 266 КАС України.
Частиною першою цієї статті визначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже, позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України та відповідно до частини першої статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (чистина шоста статті 262 КАС України).
У позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, Верховний Суд вважає, що характер спірних правовідносин і предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання і надання сторонами усних пояснень у судовому засіданні для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим Суд не вбачає необхідності здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
КАС України закріплює за судом достатній обсяг повноважень, які дозволяють з дотриманням усіх засад (принципів) судочинства і процесуальних прав та гарантій учасників справи здійснювати належну оцінку та дослідження доказів, а також повно й усебічно з`ясовувати обставини справи, розгляд якої здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, що не зменшує обсягу наявних у сторін процесуальних прав та обов`язків і можливостей для їх практичної реалізації. Розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не є визначальним для правильного вирішення спору.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи наведені положення норм процесуального закону та практику ЄСПЛ з питань гарантій проведення судом публічного розгляду справи, а також зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка віднесена до справ незначної складності, колегія суддів вважає за можливе розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін слід відмовити.
Керуючись статтями 22, 160, 161, 171, 256, 262, 266 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами колегією суддів у складі п`яти суддів.
4. Установити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
5. Установити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
6. Установити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
7. Повідомити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої - четвертої статті 162 КАС України.
8. Повідомити сторонам, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України.
9. Повідомити сторонам, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: supreme.court.gov.ua.
10. Повідомити сторонам, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді С.Г. Стеценко
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук
О.П. Стародуб