УХВАЛА
про відмову в зупиненні виконання судового рішення
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/390/26
адміністративне провадження №К/990/35451/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі №160/390/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок ОСОБА_1 з дня останнього перерахунку пенсії, а саме з 01.01.2026, шляхом здійснення виплати безпідставно недоплаченої пенсії, що обмежувалася у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в подальшому, виплачувати ОСОБА_1 пенсію у повному розмірі без обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 01.01.2026 максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня останнього перерахунку, а саме з 01.01.2026, розмір якої встановлено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність).
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2026 відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідачем заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі №160/390/26 до закінчення касаційного перегляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового(их) рішення(ь), яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.
Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
При цьому незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання, оскільки перевірка правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної Кодексу адміністративного судочинства України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Враховуючи, що клопотання скаржника про зупинення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі №160/390/26 наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які Суд міг би оцінити, у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 370, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі №160/390/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко