Судові рішення

Ухвала № 138944107 у справі № 400/9670/25 від 12.08.2026

Ухвала від 12.08.2026 в адміністративній справі № 400/9670/25 (категорія «Військової служби»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Єресько Л.О.

Справа№ 400/9670/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяЄресько Л.О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення12.08.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138944107

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

12 серпня 2026 року

м. Київ

справа №400/9670/25

адміністративне провадження № К/990/37725/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач, скаржник), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період із 06.01.2024 до 09.07.2025 грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період із 06.01.2024 до 09.07.2025 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_3 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк із моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки в строк, установлений судом, будь-яких дій, спрямованих на усунення недоліків поданої апеляційної скарги відповідач не вчинив, недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, не усунуто.

Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, відповідач звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі скаржник із покликанням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Суд керується зазначеним нижче.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник не виконав вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо той не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У постановах Верховного Суду від 24.02.2020 в справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020 в справі №420/4676/19, від 28.12.2020 в справі № 320/7209/19, від 21.02.2020 в справі № 744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом із метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в строк, установлений судом, будь-яких дій, спрямованих на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, відповідач не вчинив, недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, не усунув.

Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами й неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, зацікавлена в поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Водночас Суд зауважує, що відповідач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами в передбачений КАС України спосіб звернення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами скерувати особі, яка її подала, у спосіб її надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді Л.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.07.2026 Ухвала № 138626841 П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.07.2026 Ухвала № 138275137 П'ятий апеляційний адміністративний суд
07.07.2026 Рішення № 138046924 Миколаївський окружний адміністративний суд
09.09.2025 Ухвала № 130073258 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд