УХВАЛА
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа №400/2084/26
адміністративне провадження № К/990/37707/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач, скаржник), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо непроведення позивачу перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в Збройних Силах України з 23.05.2016 до 28.02.2018 з урахуванням 01.01.2008 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України з 23.05.2016 до 28.02.2018 з урахуванням 01.01.2008 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення в сумі 71706,27 грн, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно з пунктом 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби з 23.05.2016 до 28.02.2018 з урахуванням 01.01.2008 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 23.05.2016 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення, січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2026 в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_3 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 залишено без руху, скаржнику встановлено строк десять днів із дня вручення ухвали для надання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору в розмірі 1 597,44 грн, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки недоліків, визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник не усунув, про наявність поважних причин суд не повідомив.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, відповідач звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник із покликанням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Суд керується зазначеним нижче.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник не виконав вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо той не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У постановах Верховного Суду від 24.02.2020 в справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020 в справі №420/4676/19, від 28.12.2020 в справі № 320/7209/19, від 21.02.2020 в справі № 744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом із метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга та додані до неї матеріали підлягають поверненню без розгляду, оскільки недоліків, визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник не усунув, про наявність поважних причин суд не повідомив.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами й неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто особа, зацікавлена в поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Водночас Суд зауважує, що відповідач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами в передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами скерувати особі, яка її подала, у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов