Судові рішення

Ухвала № 138944140 у справі № 420/968/21 від 12.08.2026

Ухвала від 12.08.2026 в адміністративній справі № 420/968/21 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Дашутін І.В.

Справа№ 420/968/21
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяДашутін І.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення12.08.2026
Надійшло до реєстру13.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138944140

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

12 серпня 2026 року

м. Київ

справа №420/968/21

адміністративне провадження № Зв/990/21/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 420/968/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 19 від 19 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», ухвалене Третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих);

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури № 3047к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси, або іншої окружної прокуратури з дислокацією у місті Одеса (за його згодою), та органах прокуратури з 31 грудня 2020 року;

- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення № 19 від 19 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» ОСОБА_1 , ухвалене Третьою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих);

- визнано протиправним та скасовано наказ Одеської обласної прокуратури № 3047к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області та органів прокуратури;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області, а саме на посаді прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси в органах прокуратури з 31 грудня 2020 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування наказу Одеської обласної прокуратури № 3047к від 23 грудня 2020 року та поновлення позивача на посаді змінено у мотивувальній частині, викладено його в редакції цієї постанови.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року в частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора змінено у мотивувальній та резолютивній частинах.

Викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 Одеської області з 31 грудня 2020 року».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27 липня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 420/968/21 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

10 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 420/968/21, яка мотивована тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(ІІ)/2024 (справа № 3-157/2023(290/23) пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Заявник зазначає, що його звільнення наказом Одеської обласної прокуратури від 23 грудня 2020 року № 3047к з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 та з органів прокуратури відбулося саме на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», що підтверджується матеріалами справи № 420/968/21. На думку заявника, правові наслідки постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року мають триваючий характер, оскільки внаслідок її ухвалення йому не зараховується відповідний період до прокурорського стажу, вислуги років, страхового стажу та інших гарантій, пов`язаних із проходженням служби в органах прокуратури, а тому порушення його прав триває і після ухвалення рішення Конституційного Суду України.

З огляду на викладене, заявник просить скасувати постанову Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 420/968/21 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2026 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року у цій справі.

28 липня 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи № 420/968/21 з Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Офіс Генерального прокурора 10 серпня 2026 року подав відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якому просить у задоволенні зазначеної заяви відмовити, а постанову Верховного Суду від 27 липня 2023 року залишити в силі.

У відзиві, зокрема, зазначено, що Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(II)/2024 не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце після його ухвалення, тому воно не може мати вплив на остаточне рішення Верховного Суду в цій справі.

У відповіді на відзив представник позивача - Горшкова А.О., з-поміж іншого, зауважила, що відсутність ретроактивності Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(II)/2024 не виключає можливості реалізації спеціального механізму перегляду остаточного судового рішення, передбаченого статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшло заперечення на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами від Одеської обласної прокуратури, у якому відповідач просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

У своїх запереченнях відповідач, зокрема, зазначає про те, що постанова Верховного Суду від 27 липня 2023 року є рішенням про повну відмову у задоволенні позову і не містить припису про примусове виконання, а тому, враховуючи положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, відсутня обов`язкова умова про те, що судове рішення «ще не виконане». Крім того, відповідач зауважує, що спірні правовідносини у цій справі виникли та припинилися до прийняття Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(II)/2024.

У додаткових поясненнях, які надійшли до Верховного Суду 12 серпня 2026 року, представник позивача - Горшкова А.О. просить заперечення Одеської обласної прокуратури відхилити, а заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами задовольнити.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Водночас до Верховного Суду надійшла заява представника позивача - Горшкової А.О. про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його уповноваженого представника. Зазначає, що повністю підтримує заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами та просить її задовольнити.

Від представника Офісу Генерального прокурора також надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій останній просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ураховуючи приписи пункту 2 частини першої статті 345 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Приписами частини шостої статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно із частинами першою, другою статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

У цій справі підставою для перегляду постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року ОСОБА_1 зазначає виключну обставину, передбачену пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, а саме, встановлення Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Так, Рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(II)/2024 у справі № 3-157/2023(290/23) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII зі змінами, відповідно до якого прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Постановою від 27 липня 2023 року, яку позивач просить переглянути у зв`язку з виключними обставинами, Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якими позовні вимоги було задоволено частково, і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи доводи та вимоги заяви ОСОБА_1 , варто зауважити, що питання про перегляд за виключними обставинами судових рішень, які набрали законної сили, у зв`язку із встановленою Конституційним Судом України неконституційністю (конституційністю) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, вже було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18 сформулював висновок про те, що судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з указаної нормативної підстави. Також у цій постанові зазначено, що рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підтримана об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 21 грудня 2022 року в справі № 140/2217/19 та від 22 грудня 2022 року в справі № 805/1312/16-а.

Такий же підхід Верховний Суд застосував і під час розгляду заяв про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справі № 600/1450/20-а (ухвала від 13 квітня 2023 року), у справі № 200/5229/20-а (ухвала від 27 квітня 2023 року) та у справі № 420/1255/21 (ухвала від 03 травня 2023 року).

Тож дотримуючись усталеної правової позиції щодо перегляду судових рішень, які набрали законної сили, з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, колегія суддів у цій справі зважує на те, що постанова Верховного Суду (ухвалена у складі колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді) від 27 липня 2023 року у справі № 420/968/21, щодо перегляду якої за виключними обставинами звернувся ОСОБА_1 , є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно, це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому - у значенні пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України - не може переглядатися за виключними обставинами.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року у цій справі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно із частиною першою статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 359, 361, 368, 369 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 420/968/21.

Постанову Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 420/968/21 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.08.2026 Ухвала № 138869796 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
06.08.2026 Ухвала № 138803202 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
14.07.2026 Ухвала № 138208181 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
27.07.2023 Постанова № 112470386 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
27.07.2023 Постанова № 112470385 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
26.07.2023 Ухвала № 112441435 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
26.07.2023 Ухвала № 112441434 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
26.07.2023 Ухвала № 112441433 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
26.07.2023 Ухвала № 112441432 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
07.02.2022 Ухвала № 103128145 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
07.02.2022 Ухвала № 103128140 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
07.12.2021 Постанова № 101840868 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
07.12.2021 Постанова № 101840866 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
23.11.2021 Ухвала № 101330895 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.08.2021 Ухвала № 99032509 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.08.2021 Ухвала № 99032508 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.08.2021 Ухвала № 99032500 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.08.2021 Ухвала № 99032499 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
04.08.2021 Ухвала № 98797788 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
24.06.2021 Рішення № 97873109 без тексту Одеський окружний адміністративний суд